Правозастосовні акти як один з найбільш значущих інструментів впливу сучасного фінансового права на систему суспільних відносин. Наявність юридичної природи і державно-владного характеру - основна ознака застосування норм адміністративного права.
Загальновідомо, що будь-яка діяльність правозастосовних органів завершується та оформлюється відповідним актом, який фіксує прийняте рішення та надає йому офіційне значення і владний характер. У цих актах знаходять своє відображення практично всі стадії правозастосовної діяльності, які передували його прийняттю: вивчення фактичних обставин справи, вибір та аналіз правової норми, на підставі якої повинен розглядатися конкретний життєвий випадок тощо. Зміст, мета і призначення застосування правових норм, на думку П.О. Недбайло, визначають собою і засоби їх застосування. Власне засоби застосування правових норм - це індивідуальні правомірні акти державних органів, посадових осіб, суспільних організацій і громадян, тобто акти, які загальних правил не встановлюють, а лише викликають, змінюють або припиняють конкретні правові відносини і впливають на поведінку зобов’язаних у них осіб. Одними з найбільш значущих засобів впливу сучасного фінансового права на систему суспільних відносин являються правозастосовні акти, які забезпечують індивідуально-конкретну дію механізму фінансово-правового регулювання. На думку В.В. Лазарєва, правозастосовний акт виступає як державно-владний індивідуально-визначений акт, який здійснюється компетентним суб’єктом права щодо конкретної юридичної справи з метою визначення наявності або відсутності суб’єктивних прав і юридичних обов’язків і визначення їх міри на підставі відповідних правових норм і в інтересах їх нормального здійснення. Так, на думку автора, завершальний, кінцевий акт застосування права - юридична дія щодо вирішення юридичної справи, у результаті якої в канву правової системи вплітається новий (скасовується або змінюється старий) елемент - індивідуальний припис.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
