Особливості агресивної поведінки підлітків з розладами особистості - Автореферат

Зростання захворюваності пограничними нервово-психічними розладами, в тому числі особистісними розладами, з одного боку, і патоморфоз даної нозології, яка характеризується переважанням у клініці дезадаптаційних синдромів у вигляді гетероагресивних і автоагресивних форм поведінки, з іншого боку, є серйозною медичною та соціальною проблемою у психіатричній практиці (В. С. Характеризуючи стан досліджень за проблемою агресивної поведінки, можна відмітити, що основними тенденціями зарубіжних досліджень є: 1) широка поширеність психодинамічної та необіхевіористичної концепції агресії; 2) розгляд агресивних порушень поведінки поза нозологічним принципом при іншому розумінні пограничних психічних захворювань, який відрізняється від прийнятого у вітчизняній психіатрії; 3) підміна клінічного підходу психодинамічним, соціально-психологічним, формалізовано-статистичним; 4) використання замість клініко-психопатологічного аналізу агресивної поведінки різноманітних психологічних тестів; 5) пошук анатомічного субстрату агресивної поведінки з ігноруванням тих психопатологічних порушень, які зумовлені органічним ураженням головного мозку та їх можливим звязком з агресією; 6) розглядання агресивної поведінки поза звязком з особистістю та особливостями болісного стану в цілому, у кращому випадку встановлення кореляцій агресії з окремими симптомами; 7) стирання розмежувань між патологічними і непатологічними формами агресивної поведінки. Разом з цим залишаються не розробленими питання взаємовідносин агресії і тривоги, значення тривоги у виникненні агресії та способах її реалізації при розладах особистості у підлітків; досить не розглянуті питання біохімічних змін в організмі при агресії, значення окремих аналітів у виникненні і проявах агресивності та ворожості у підлітків з різними формами розладів особистості; не розроблені параклінічні прогностичні критерії ризику виникнення підліткової агресивності у структурі особистісних розладів. Дисертація виконана відповідно до плану науково-дослідницької роботи Українського науково-дослідного інституту соціальної і судової психіатрії та наркології МОЗ України за темою: “Розробка системи організаційних діагностичних лікувально-реабілітаційних та профілактичних заходів щодо надання спеціалізованої та психологічної допомоги жертвам насильства” (номер державної реєстрації 0102U000101), а також Міжгалузевої комплексної програми “Здоровя нації” (Постанова Кабінету Міністрів України від 10.01.2002 року, № 14), Наказом Міністерства охорони здоровя України від 15.04.2002 року № 139 “Про удосконалення лікувально-оздоровчої роботи з громадянами допризовного і призовного віку”, Наказом Міністерства охорони здоровя України від 29.11.2002 року № 434 “Про удосконалення амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні”, а також документами ООН (1993) та ВООЗ (1992, 2001, 2003), які регламентують розробку і проведення національних програм та спрямовані на удосконалення охорони здоровя населення та підвищення якості життя хворих. Мета роботи - на підставі комплексного клініко-анамнестичного, клініко-психопатологічного, експериментально-психологічного і клініко-лабораторного аналізу агресивних форм поведінки підлітків з розладами особистості вивчити особливості проявів агресії та їх звязок з рівнем тривоги, ворожості, агресивності, типами сімейного виховання і біохімічними показниками для підвищення якості діагностичного процесу та лікувальної допомоги даному контингенту хворих.Всі підлітки були поділені на 4 групи залежно від типу розладу особистості. У вибірку для дослідження включались лише ті клінічні випадки захворювання, при яких діагноз встановлювався у період стаціонарного обстеження на підставі детального аналізу наявних клініко-психопатологічних розладів, порушень поведінки з виразним гетеро-або автоагресивним компонентом, преморбідних особливостей індивіду, даних анамнезу захворювання, враховуючи наявність та міру виразності психоемоційної перенапруги (відповідно з конкретною особистістю пацієнта); результатів психологічного тестування та параклінічних методів дослідження, які дозволили підтвердити нозологічну належність наявних розладів або виключити хворих з психопатоподібними порушеннями у рамках інших нозологічних форм. Осіб з середньою освітою було більше в групі хворих з дисоціальним розладом особистості (p <0,05), з незакінченою вищою освітою - в групі підлітків з істеричним розладом особистості (p <0,05). У порівнянні з контрольною групою пацієнти з агресивною поведінкою в структурі розладів особистості частіше зростали у неповних сімях (p <0,05). Клінічна картина дисоціального розладу особистості пацієнтів характеризувалась: емоційною нестійкістю; підвищеною дратівливістю і збудливістю у поєднанні з обурливістю, злобністю, злопамятністю, схильністю до коливань настрою з переважанням похмуро-злобного його тла; мстивістю, вязкістю афективних реакцій і періодично виникаючими безконтрольними шаленими виявленнями афекту гніву в поєднанні з фізичними та вербальними проявами агре

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ