Особливості адаптаційних реакцій у дітей з гастродуоденальною патологією - Автореферат

Вивчити особливості клінічного перебігу гастродуоденальної патології у дітей в залежності від віку, морфофункціонального стану шлунка, ступеню інфікування Н. pylori, наявності у дітей супутніх алергічних захворювань. Проведений аналіз отриманих результатів та їх статистична обробка, оформлено дисертаційний матеріал, розроблені принципи прогнозування перебігу хронічної гастродуоденальної патології у дітей з гастродуоденальною патологією за даними гемограми та рекомендації щодо диференційованого лікування дітей із хронічними гастродуоденальними захворюваннями з використанням препаратів активаційної терапії (на прикладі метилурацилу та екстракту елеутерокока). За результатами проведеного обстеження були сформовані наступні клінічні групи: І група - діти із проявами функціональної диспепсії (70 дітей); ІІ група - діти, хворі на хронічний гастрит/дуоденіт (50 дітей). Маніфестація клінічних проявів ураження шлунка і дванадцятипалої кишки у дітей із ФД відбувалась в більш ранньому віці (8,5± 2,6 роки), ніж у дітей із запальними процесами в шлунку і 12-палій кишці (10,3±1,7; р0,05), несприятлива спадковість по хронічних захворюваннях органів травлення (34,3% дітей із ФД та 55% дітей із хронічними гастритом/дуоденітом; р<0,05). Клінічна картина патології верхніх відділів травного каналу була представлена больовим синдромом (82,9% у дітей із ФД та 96% у дітей із ХГД; р>0,05), диспепсичним (55,7% у дітей із ФД та 48% у дітей із ХГД; р>0,05) та астено-невротичним (34,4% у дітей із ФД та 44% у дітей із ХГД; р>0,05).В дисертації на основі вивчення особливостей загальних неспецифічних адаптаційних реакцій у дітей з гастродуоденальною патологією визначено вплив загальноприйнятих схем лікування цієї патології на стан адаптаційних процесів, доведена необхідність індивідуалізованого включення до комплексного лікування препаратів активаційної терапії, що підвищує ефективність лікування даної категорії дітей. Структура захворювань верхніх відділів травного каналу залежить від віку дитини: у пацієнтів із проявами ФД маніфестація клінічних проявів відбувалась раніше (8,5± 2,6 років), ніж у дітей із запальними процесами у шлунку і 12-палій кишці (10,3 ± 1,7 років). Хронічна гастродуоденальна патологія у 53,3% дітей перебігала на тлі порушення мікробіоценозу ротової порожнини, порожнини носу, що свідчить про зниження антибактеріальної резистентності у цих дітей. Вираженість обсіменіння залежить від характеру ураження слизової шлунка: найбільший ступінь бактеріального обсіменіння спостерігається у дітей із гіпертрофічною формою гастриту/дуоденіту, найменший - у дітей із дуодено-гастральним рефлюксом. Серед особливостей перебігу гастродуоденальної патології у дітей із алергічними захворюваннями слід відмітити поверхневий (еритематозний) характер запалення слизової оболонки шлунка і 12-палої кишки, розлади моторно-евакуаторної функції шлунка і дванадцятипалої кишки у вигляді дуодено-гастрального і гастроезофагеального рефлюксів, рефлюкс-езофагіту.

В дисертації на основі вивчення особливостей загальних неспецифічних адаптаційних реакцій у дітей з гастродуоденальною патологією визначено вплив загальноприйнятих схем лікування цієї патології на стан адаптаційних процесів, доведена необхідність індивідуалізованого включення до комплексного лікування препаратів активаційної терапії, що підвищує ефективність лікування даної категорії дітей.

1. Структура захворювань верхніх відділів травного каналу залежить від віку дитини: у пацієнтів із проявами ФД маніфестація клінічних проявів відбувалась раніше (8,5± 2,6 років), ніж у дітей із запальними процесами у шлунку і 12-палій кишці (10,3 ± 1,7 років). У хворих на гастродуоденальну патологію має місце значна частота факторів ризику даної патології (генетична схильність, перинатальні чинники). Хронічна гастродуоденальна патологія у 53,3% дітей перебігала на тлі порушення мікробіоценозу ротової порожнини, порожнини носу, що свідчить про зниження антибактеріальної резистентності у цих дітей.

2. У 47,6% дітей з хронічною гастродуоденальною патологією спостерігається інфікування H. pylori, причому ступінь обсіменіння залежить від морфологічних особливостей слизової оболонки шлунка. При еритематозній формі гастриту/дуоденіту виявляється низький та середній ступінь ураження Н.pylori, при гіпертрофічній - високий ступінь обсіменіння.

При цитологічному дослідженні слизової оболонки антрального відділу шлунка у дітей із гастродуоденальною патологією, поряд із Н.pylori, відмічено обсіменіння різноманітною коково-бацилярною і грибковою флорою при збереженні кислотоутворюючої функції шлунку. Вираженість обсіменіння залежить від характеру ураження слизової шлунка: найбільший ступінь бактеріального обсіменіння спостерігається у дітей із гіпертрофічною формою гастриту/дуоденіту, найменший - у дітей із дуодено-гастральним рефлюксом.

3. Серед особливостей перебігу гастродуоденальної патології у дітей із алергічними захворюваннями слід відмітити поверхневий (еритематозний) характер запалення слизової оболонки шлунка і 12-палої кишки, розлади моторно-евакуаторної функції шлунка і дванадцятипалої кишки у вигляді дуодено-гастрального і гастроезофагеального рефлюксів, рефлюкс-езофагіту. У дітей із алергічними захворюваннями ерозивний процес в шлунку та 12-палій кишці перебігав із вираженим геморагічним компонентом.

4. Встановлено, що хронічна гастродуоденальна патологія у більшості дітей супроводжувалась погіршенням адаптаційних процесів: у 58% дітей ми спостерігали патологічні для дитячого віку реакції (тренування, переактивацію та стрес), а у 74% хворих на ХГД - низький рівень реактивності. Ступінь порушень адаптаційних реакцій збільшувався по мірі розвитку патології: здорова дитина > функціональна диспепсія > хронічний гастрит/дуоденіт. У дітей із вираженими запальними процесами (гіпертрофічна форма гастриту) в шлунку і 12-палій кишці ми спостерігали тенденцію до лімфопенії, що відповідає адаптаційним реакціям тренування та стресу, а низький рівень реактивності у більшості дітей (68%) із ХГД супроводжувався моноцитопенією.

Тип адаптаційної реакції і рівень реактивності залежав від строку захворювання на дану патологію: із збільшенням терміну захворювання поступово знижувались адаптаційні можливості дитини.

5. Особливості адаптаційних реакцій у дітей тісно повязані з клініко-морфологічною формою гастродуоденальної патології, інфікуванням слизової оболонки шлунка коково-бацилярною флорою, наявністю алергічних захворювань. А саме, еритематозна форма гастриту у 53% дітей перебігала на тлі фізіологічної для дитячого віку реакцій активації, а гіпертрофічний гастрит супроводжувався у більшості хворих несприятливими для одужання реакціями тренування (56,2%) та стресу (25%). Інфікування слизової оболонки шлунка коково-бацилярною флорою у переважної більшості дітей (71,4%) відбувалось на тлі розладів процесів адаптації (реакцій тренування та стресу) та низького рівня реактивності (78,6%). Особливістю адаптаційних реакцій у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією на тлі алергічних захворювань було переважання реакцій активації (75%) та переактивації (16,7%) на тлі низького рівня реактивності (75%).

6. Призначення загальноприйнятих схем лікування гастродуоденальної патології у 71,2% дітей призводило до втручання в адаптаційні процеси, ерадикаційна антигелікобактерна терапія викликала зниження адаптаційних можливостей у 32% дітей, що вказує на необхідність включення до комплексного лікування цих дітей препаратів активаційної терапії. Призначення препаратів даної групи (метилурацилу, екстракту елеутерококу) показано дітям, у яких відсотковий вміст лімфоцитів в загальному аналізі крові відповідає нижній межі вікової норми або спостерігається лімфопенія (реакції тренування та стресу). Дітям, у яких за даними гемограми відмічається нормальна кількість лімфоцитів або виявлений лімфоцитоз (реакція активації або переактивація), імунокорекція не показана.

Практичні рекомендації

1. Для визначення групи дітей із зниженою та низькою загальною неспецифічною резистентністю під час проведення профілактичних оглядів рекомендовано проводити визначення характеру адаптаційних реакцій на підставі загального аналізу крові.

2. При обстеженні дітей із гастродуоденальною патологією рекомендовано визначати первинний характер адаптаційних процесів за результатами загального аналізу крові, оскільки, за теорією адаптаційних реакцій, адаптаційні процеси відзеркалюють стан загальної неспецифічної резистентності.

3. При призначенні лікувальних заходів необхідно враховувати наступне: а) найбільш сприятливою для одужання дітей з гастродуоденальною патологією і активізації репаративних процесів в слизовій оболонці шлунка та 12-палої кишці вважається реакція підвищеної активації (відсоткова кількість лімфоцитів в гемограмі в межах верхньої третини вікової норми) високих рівнів реактивності;

б) лікування дітей, хворих на гастрит/дуоденіт на тлі алергічних захворювань рекомендовано проводити на тлі реакції спокійної активації, тобто при наявності кількості лімфоцитів в межах середньої третини вікової норми, що сприяє зменшенню атопічних проявів і створює умови для активних репаративних процесів в гастродуоденальній зоні.

4. Препарати активаційної терапії, в тому числі метилурацил та екстракт елеутерококу, дітям з проявами гастриту/дуоденіту слід призначати із врахуванням показників лейкограми: дані препарати рекомендовано включати в схеми комплексного лікування у випадках, коли відсотковий вміст лімфоцитів гемограми відповідає нижній межі вікової норми (реакція тренування) або спостерігається лімфопенія (стрес). Контроль за станом адаптаційних процесів необхідно здійснювати за допомогою повторної гемограми через 3-10 днів від початку лікування та після його закінчення.

1. Стан адаптаційних реакцій у дітей із гастродуоденальною патологією. / О. В. Тяжка, Н. В. Подгорна, Л. В. Бондаренко [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2008. - №1. - С. 20-23. (Зібрала і систематизувала матеріал, проаналізувала результати дослідження, підготувала статтю до друку).

2. Подгорна Н. В. Характеристика адаптаційних процесів та їх корекція у дітей із гастродуоденальною патологією / Н. В. Подгорна // Современная педиатрия. - 2008. - №5. - С. 117-121.

3. Адаптаційні процеси та методи їх корекції у дітей : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. [«Сучасні наукові досягнення - 2008»], (Миколаїв, 29-30 жовтн. 2008 р.) / М-во освіти і науки, Нац. ун-т кораблебуд.ім. адмірала Макарова. ? Миколаїв : Нац.ун-т кораблебуд., 2008. - С. 91-96.

4. Подгорна Н. В. Оптимізація лікування дітей, хворих на гастродуоденальну патологією. / Н..В. Подгорна, О. В. Тяжка, Л. В. Бондаренко [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2009. - №1. - С. 8-11. (Здобувачем особисто проведено дослідження та аналіз отриманих даних, підготовлена стаття до друку).

5. Особливості адаптаційних процесів у дітей із гастродуоденальною патологією : матеріали VI Конгр. педіатрів. України [«Сучасні проблеми клінічної педіатрії ? 2009»], (Київ, 14-16 жовт., 2009) / МОЗ України, Нац. мед. ун-т ім. О.О.Богомольця // Педіатрія, акушерство та гінекологія. ? 2009. ? № 5. ? С.79.