Особливості адаптації організму при циклічних фізичних навантаженнях - Курсовая работа

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ АДАПТАЦІЇ ОРГАНІЗМУ ПРИ ЦИКЛІЧНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ 1.1 Сутність адаптації організму до фізичних навантажень 1.2 Поняття циклічних фізичних навантажень у системність фізичного виховання 1.3 Функціональні зміни в організмі при циклічних навантаженнях РОЗДІЛ 2. ФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ І АДАПТАЦІЯ ОРГАНІЗМУ ЮНАКІВ ТА МОЛОДІ ПРИ ЦИКЛІЧНИХ ФІЗИЧНИХ НАВАНТАЖЕННЯХ 3.1 Особливості фізичного розвитку та фізичної працездатності людей молодого віку при циклічних фізичних навантаженнях 3.2 Адаптаційні реакції серцево-судинної системи на фізичні навантаження за даними електрокардіографії 3.3 Ехокардіографічні дослідження центральної гемодинаміки та морфометричних показників серця при циклічних фізичних навантаженнях РОЗДІЛ 4. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА В НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ ВИСНОВКИ CПИCОК ВИКОРИCТАНОЇ ЛІТEРАТУРИ ВСТУП Актуальність дослідження. Сучасний спорт є унікальною ареною дослідження адаптаційних можливостей організму людини, де з’ясувалося, що прояви адаптації при різних фізичних навантаженнях досить різноманітні. Дослідження в спортивній фізіології довели, що адекватна рухова діяльність сприяє розвитку фізичного здоров’я, розширює функціональну здатність організму, а фізичні вправи мають велике значення при знятті втоми, лікуванні та фізичній реабілітації. Постійні фізичні навантаження суттєво впливають на серцево-судинну систему (ССС) людини. Контроль над адаптивними реакціями організму при важких фізичних навантаженнях дозволяє раціонально організувати тренувальний процес, уникнути порушень і перевантажень в діяльності серцево-судинної системи. Дослідження фізіологічних характеристик організму молоді при дозованих фізичних навантаженнях важливі для визначення ступеня готовності організму до даних навантажень з різним ступенем важкості і є дуже актуальними. Віковий діапазон 14-22 роки, це період інтенсивного розвитку функцій серця та становлення від новачків до спортсменів високих розрядів в циклічних видах спорту, тренувальний процес в яких направлений на витривалість. Теоретичною базою дослідження є наукові праці відомих українських та закордонних вчених: Волков В.М., Філін В.П., Йорданська Ф.А., Юдинцева М.С., Велитченков В.К., Граєвська Н.Д., Меєрсон Ф.З., Пшенічнікова М.Г., Апанасенко Г.Л., Платонов В.Н., Солодков А.С., Кисельов Л.В., Амосов Н.М. Методи дослідження: - порівняльний; - статичний; - метод аналізу і синтезу; - прогнозування; - контроль за динамікою частоти серцевих скорочень; - артеріального тиску; - електрокардіографія (ЕКГ) в стані спокою та при фізичних навантаженнях; - ехокардіографія (ЕхоЕКГ) в стані спокою. Фенотипічна адаптація, яка лежить в основі еволюції, являє собою процес пристосування до умов середовища популяцій (сукупності осіб одного виду) шляхом спадкових змін і природного відбору. Формування довготривалих адаптаційних реакцій проходить чотири стадії: - Перша стадія повязана з мобілізацією функціональних ресурсів організму людини в процесі виконання тренувальних програм певної спрямованості з метою стимуляції механізмів довготривалої адаптації на основі підсумування ефектів багаторазової повторюваної термінової адаптації. При цьому варто вказати на те, що протікання адаптаційних реакцій у межах зазначених стадій може відноситися до різних компонентів структури підготовленості спортсмена і змагальної діяльності в цілому. При цій частоті серцевих скорочень МСК досягає максимальних величин, хоч порогом активізації анаеробного обміну вважається частота 165 скорочень за хвилину. Луцька та студентів Луцького інституту розвитку людини Університету „Україна” (n = 50).