Дослідження основних переваг та недоліків, які притаманні парламентарній формі республіканського правління та їх вплив на функціонування інституту президентства. Характеристика Конституцій республік Албанії та Чехії при визначенні статусу президента.
Аннотация к работе
У парламентарних республіках президент отримує мандат від парламенту і зазвичай не відіграє істотної ролі у державному керівництві суспільством. Основними ознаками парламентарної республіки є: обрання президента парламентом (Греція, Угорщина) або утвореною на його основі особливою колегією (Італія, ФРН); здійснення повноважень глави держави і глави уряду різними особами, наявність посади премєр-міністра; обмеженість владних повноважень президента і віднесеність реальної компетенції у сфері виконавчої влади до уряду та його глави; формування уряду парламентом за номінальної участі президента; політична відповідальність уряду перед парламентом; право президента розпустити парламент, який контролює уряд; контрасигнування актів президента премєр-міністром та/або відповідним міністром [7, с. У парламентарній республіці центром здійснення державної влади виступає не глава держави і не парламент, а уряд, глава якого фактично є першою особою в державі. У звязку із здійсненням функції управління в державному механізмі Президент Туреччини має право: призначати премєр-міністра; призначати і звільняти міністрів; скликати Раду міністрів на засідання; головувати на засіданнях Ради міністрів; підписувати і опубліковувати постанови Ради міністрів, що мають силу закону; опубліковувати рішення Ради міністрів про оголошення надзвичайного і воєнного стану. Зокрема, він має право: приймати рішення про проведення нових виборів до Великих Національних зборів; скликати Великі Національні Збори на засідання; виступати із щорічними посланнями при відкритті сесії Великих Національних Зборів; повертати прийняті Великими Національними Зборами закони для повторного розгляду; опубліковувати закони; приймати постанови, які мають силу закону; порушувати в Конституційному суді справу про відміну законів, постанов Ради міністрів, які мають силу законів, Регламенту Великих Національних Зборів в цілому або його окремих приписів на тій підставі, що вони за формою і по суті суперечать конституції; виносити на референдум закони, які стосуються змін до конституції.
Список литературы
1. Конституции государств Европы: ВЗТ. / ред. Окуньков Л. А. М.: НОРМА, 2001.-Т. 1.-2001. -824 с.
2. Конституции государств Европы: ВЗТ. / ред. Окуньков Л. А. М.: НОРМА, 2001. - Т.2. - 2001. - 840 с.
3. Конституции государств Европы: ВЗТ. / ред. Окуньков Л. А. М.: НОРМА, 2001. - Т.З. - 2001. -792 с.
4. Конституционное право зарубежных стран: учебник для вузов/В. О. Лучин,Г. А. Василевич, А. С. Прудников-М.: ЮНИТИ- ДАНА, 2012. -727 с.
5. Сухонос В. В. Інститут глави держави в умовах республіки: конституційно-правовий та історико-теоретичний аспекти: монографія / В. В. Сухонос. - Суми: Університетська книга, 2011. -318с.
6. Шаповал В. М. Державний лад країн світу. Довідник/ В. М. Шаповал. - К.: Український Центр Правових Студій, 1999. -318с.
7. Шляхтун П. П. Конституційне право: словник термінів / П. П. Шляхтун. - К.: Либідь, 2005. - 568 с.