Особливості інституту президентства в Україні та Азербайджанській Республіці: державно-управлінський аспект - Автореферат

Для науки та практики існує потреба в аналізі реальної ролі, функцій, повноважень, пошуку спільних закономірностей та особливостей у змісті й функціонуванні інституту президентства в Україні та в Азербайджанській Республіці виходячи із сучасного світового конституційного досвіду, національних традицій, особливостей і системної логіки довгострокового прогресивного розвитку, необхідного для обох країн. Інститут президентства в Україні та Азербайджанській Республіці досліджувався у працях Ф.Г.Абдуллазаде, В.І.Абдуллаєва, М.Н.Алескерова, Ш.М.Алієва, З.А.Аскерова, Ф.Г.Бурчака, І.М.Варзаря, С.Т.Гандилова, А.М.Гасанова, В.М.Литвина, Н.І.Мамедова, Р.Е.Мехтієва, В.І.Мельниченка, А.Б.Мирзазаде, Р.Ф.Мустафаєва, Н.Р.Нижник, Н.Г.Плахотнюк, В.Ф.Погорілка, А.Г.Рагімзаде, В.А.Ребкала, С.Г.Серьогіної, В.А.Скуратівського, Ю.Н.Тодики, В.М.Шаповала, Ю.Д.Яворського та інших переважно крізь призму політико-правових і соціально-історичних наук. Таким чином, усе більша необхідність дослідження фундаментальних аспектів теми зумовлює доцільність ретельного аналізу специфіки реалізації президентом його повноважень, що випливають із статусу глави держави, у формуванні й здійсненні виконавчої влади; ролі президента в стабілізації економічних, соціальних і політичних процесів в Україні та Азербайджанській Республіці; особливостей взаємодії органів інститутів президентства в обох країнах. 2 Комплексного наукового проекту “Державне управління і місцеве самоврядування” (ОК № 200U004103), Протоколу про наміри між Національною академією державного управління при Президентові України й Академією державного управління при Президентові Азербайджанської Республіки від 15 квітня 2003 р., підписання якого ініційоване дисертантом і в складанні якого він брав безпосередню участь. Мета дисертаційного дослідження полягає у науково-теоретичному обгрунтуванні процесів формування і функціонування інституту президентства в Україні та Азербайджанській Республіці, впливу цих процесів на повноту і якість державного управління в зазначених країнах; визначенні основних напрямів розвитку досліджень і підвищенні результативності цього інституту як органу політичного й державного управління у механізмі здійснення політико-державної влади.У першому розділі - “Теоретичні підходи до вивчення державно-управлінського аспекту інституту президентства в Україні й Азербайджанській Республіці” - розкриваються теоретичні підходи до осмислення владно-управлінського аспекту проблеми інституту президентства українськими, азербайджанськими, російськими та іншими вченими, розглядається переважно державно-управлінський аспект цього інституту з урахуванням порівняльних характеристик специфіки України та Азербайджанської Республіки. У них розкриваються основні сутнісні аспекти проблеми інституту президентства - конституційно-правовий статус глав двох держав; політичний авторитет глави держави як обєктивного лідера народу, що його обрав; іміджовий потенціал президентів в історико-порівняльному зіставленні їх зі своїми попередниками й опонентами, а також на фоні виконання ними своїх конституційно-правових повноважень тощо. Із загальносоціологічних позицій при розкритті змісту поняття “президент” на перший план виходять питання про умови і фактори, які привели до виникнення цієї посади, про виявлення впливу президента на соціальні процеси в Україні та Азербайджанській Республіці. Однак глава держави - України - Президент має реальні відповідні важелі впливу на забезпечення взаємодії уряду як з парламентом, так і з іншими органами державної влади. Другий розділ-“Повноваження президентів України й Азербайджанської Республіки у формуванні нормативно-правової основи державного управління” - присвячується одній із найважливіших характеристик політичного режиму будь-якого типу - співвідношенню повноважень виконавчої й законодавчої влади та кореляції цього співвідношення зі статусом глави держави в загальному контексті президентської чи змішаної (як в Україні після реформи від 8 грудня 2004 р.Дослідження джерелознавчої бази державно-управлінського аспекту інституту президентства в Україні та Азербайджанській Республіці показали, що за останні 14-15 років опубліковано багато праць, які присвячені лише окремим аспектам досліджуваної теми і висвітлюють тільки окремі фундаментальні й прикладні питання. Аналіз історичних тенденцій, практики становлення інституту президентства в Україні та Азербайджанській Республіці свідчать про те, що саме глобальні зміни в розумінні державної влади й управління на всьому пострадянському просторі за останні 14-15 років зумовили необхідність впровадження цього інституту з метою поєднання управлінської компетенції з організаційною та внесення від імені і під егідою президента доцільної раціональності в процеси розробки, реалізації та відслідковування наслідків ключових рішень. В обох країнах інститут президентства повязують із виконавчою владою: в Україні до 28 червня 1996 р. Президент України визначався як глава держави і глава виконавчої влади, в Азербайджанські

Основний зміст дисертації