Система національних розрахунків та економічних операцій. Сутність валового внутрішнього і національного продукту як головних показників сфери виробництва, структура їх розрахунку за доходами та витратами. Особливості ціноутворення, виникнення інфляції.
Дерксен автором термінів «національні рахунки», «національне рахівництво» є голландський статистик Ед Ван Кліфф, який 1941 року опублікував в голландському щомісячному журналі «Economic» дві статті з побудованими ним таблицями національних рахунків для Голландії за 1938 рік. Вона охоплює всі види діяльності субєктів національної економіки, повязаної з виробництвом матеріальних благ і послуг, їх розподілом, перерозподілом і споживанням, розкриває економічні звязки між виробництвом, доходами і витратами. Операції з товарами і послугами характеризують виробництво, обмін та використання продуктів і послуг у галузях і секторах економіки. Зазначимо, що записи у рахунках належать не до кожної окремої економічної операції, а до узагальнюючих груп економічних операцій (наприклад, виробництво, споживання, нагромадження, експорт тощо). Зрештою, деякі записи у рахунках відображають узагальнюючі показники, що характеризують різні аспекти процесу розширеного відтворення: виробництво, розподіл, перерозподіл, споживання, заощадження, інвестиції тощо.Елементи та підсумки національних рахунків належать до системи показників, на основі яких проводять оцінку перспектив розвитку. При цьому вирішують три проблеми: по-перше, оцінка можливостей досягнення поставлених перед державою цілей на базі наявних ресурсів; по-друге, поєднання завдань і засобів для їх вирішення в часі; по-третє, досягнення поставлених завдань найраціональнішим способом. По-перше, дозволяє визначити частку продуктів і матеріальних послуг і частку нематеріальних послуг в загальному обємі валового випуску і валового внутрішнього продукту всієї економіки, що дає можливість судити про розвиток сфер діяльності. По-друге, надає можливість обчислити частку валового випуску і валової доданої вартості окремих секторів і галузей в загальному валовому випуску продуктів і послуг; виявити їх натурально-речову і вартісну структуру з метою оцінки частки витрат живої і опредметненої праці на виробництво продукції галузі, сектора, країни в цілому, а також на виробництво різного виду послуг. Самостійний інтерес для аналізу представляє показник «проміжне споживання», на підставі якого можна проаналізувати матеріаломісткість виробництва продуктів і послуг окремих секторів і галузей економіки (як відношення проміжного споживання до валового випуску), а також структуру проміжного споживання - питома вага в проміжному споживанні вартості використаних в поточному виробничому процесі продуктів і матеріальних послуг, оплати нематеріальних послуг; проаналізувати додаткові витрати, повязані із забезпеченням потреб поточного виробництва, витрати домовласників на поточний ремонт будинку і інше.
Вывод
валовий дохід ціноутворення інфляція
Елементи та підсумки національних рахунків належать до системи показників, на основі яких проводять оцінку перспектив розвитку. При цьому вирішують три проблеми: по-перше, оцінка можливостей досягнення поставлених перед державою цілей на базі наявних ресурсів; по-друге, поєднання завдань і засобів для їх вирішення в часі; по-третє, досягнення поставлених завдань найраціональнішим способом. Вирішення цих проблем потребує вивчення динаміки під впливом основних факторів на основі моделей економічного зростання, забезпечення економічної рівноваги в усіх ланках економіки, оптимізації розвитку за певними критеріями. Як динамічні моделі, так і схеми оптимізації будуються на основі економічних показників, які визначаються національними рахунками, і відповідних параметрів. Ці параметри відбивають закономірності, які властиві тим чи іншим звязкам, що визначають на основі національних рахунків або проведенням спеціальних досліджень.
Рахунок виробництва лежить в основі всіх інших рахунків і має велику аналітичну цінність. Він дає можливість проаналізувати обєм і структуру валового випуску по декількох напрямах. По-перше, дозволяє визначити частку продуктів і матеріальних послуг і частку нематеріальних послуг в загальному обємі валового випуску і валового внутрішнього продукту всієї економіки, що дає можливість судити про розвиток сфер діяльності. По-друге, надає можливість обчислити частку валового випуску і валової доданої вартості окремих секторів і галузей в загальному валовому випуску продуктів і послуг; виявити їх натурально-речову і вартісну структуру з метою оцінки частки витрат живої і опредметненої праці на виробництво продукції галузі, сектора, країни в цілому, а також на виробництво різного виду послуг.
Для поглиблення аналізу доцільно зіставити показник валового випуску з іншими показниками рахунку виробництва. Питома вага доданої вартості у валовому випуску дає уявлення про результативність виробництва окремих галузей і секторів економіки. Самостійний інтерес для аналізу представляє показник «проміжне споживання», на підставі якого можна проаналізувати матеріаломісткість виробництва продуктів і послуг окремих секторів і галузей економіки (як відношення проміжного споживання до валового випуску), а також структуру проміжного споживання - питома вага в проміжному споживанні вартості використаних в поточному виробничому процесі продуктів і матеріальних послуг, оплати нематеріальних послуг; проаналізувати додаткові витрати, повязані із забезпеченням потреб поточного виробництва, витрати домовласників на поточний ремонт будинку і інше.
Важливим напрямом аналізу цього рахунку є аналіз використання засобів виробництва в процесі створення продукту і визначення частки витрат живої праці, що важливе з погляду пошуку резервів зниження витрат на виробництво. Доцільно виявити частку продукції і послуг, використаних на проміжне споживання, частку амортизації і частку доданої вартості у валовому випуску і прослідкувати зміну їх в динаміці.
На основі балансуючих статей рахунків виробництва галузей і секторів економіки визначають їх внесок в кінцеві народногосподарські результати і структуру ВВП.
Обєм податків в зіставленні з валовою доданою вартістю дозволяє визначити, скільки на кожну одиницю кінцевого результату сплачено податків. Аналіз показників податків дозволяє отримати інформацію про податкову систему: про види, джерела надходжень податків і зробити висновок про те, на кого покладений основний податковий тягар. Залучення даних інших рахунків системи дозволить розширити можливості аналізу процесу виробництва і скласти цілісну систему, яка відображатиме справжній стан національної економіки на певний момент.
Список литературы
1. Система національних рахунків: Навчальний посібник / Р.М. Моторіна, Т.М. Моторіна - К.: КНЕУ, 2001 - 336 с.(ст. 7)
2. Савченко А. Г. Макроекономіка політика : Навчальний посібник - .:КНЕУ, 2001.-166 с
3. Класифікація інституційних секторів економіки. - К.: Держкомстат України, 2005.- 26 с.
4. Методика розрахунку валового внутрішнього продукту виробничим методом і за доходами. - К.: Держкомстат України, 2004. - 43 с
5. Методика складання рахунку виробництва за інституційними секторами економіки. - К.: Держкомстат України, 2005. - 27 с
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
