Характеристика радіотелескопа як астрофізичного приладу для прийому власного електромагнітного випромінювання космічних об"єктів. Особливість антенної системи і радіоприймального пристрою. Аналіз реєстрації гравітаційних хвиль лазерним інтерферометром.
«Надвеликий масив » - радіотелескоп-інтерферометр , Нью-Мексико, США.Радіотелескоп займає початкове положення (найнизькочастотніше ) серед астрономічних приладів (або комплексів ), що досліджують електромагнітне випромінювання . До радіотелескопів належать також гравітаційні телескопи . Більш високочастотні прилади : Інфрачервоний телескоп (діапазон теплового (інфрачервоного ) випромінювання ); Телескоп - (оптичний діапазон (іноді включаючи інфрачервоний і (або ) ультрафіолетовий світловий діапазон ); Рентгенівський телескоп (рентгенівський діапазон ).Радіотелескоп складається з антенної системи і радіоприймального пристрою - радіометра . Напрям прийому в антенах останнього типу (звичайно дуже великого розміру ) досягається шляхом переміщення опромінювача , що сприймає відображене від антени радіовипромінювання .Радіотелескоп повинен володіти високою чутливістю , що забезпечує надійну реєстрацію можливо більш слабкої густини потоку радіовипромінювання , гарноою роздільною здатністю , що дозволяє спостерігати менші просторові деталі досліджуваних обєктів . Мінімальна густина потоку ? Р, що реєструється , визначається співвідношенням : де Р - потужність власних шумів радіотелескопа , S - ефективна площа (збираюча поверхня ) антени , ? f - смуга частот, що приймаються , t - час накопичення сигналу .
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
