Особисті та інституційні взаємини інтелігенції Галичини і Закарпаття (1848-1918 роки) - Автореферат

Закарпаття і Галичина - західноукраїнські регіони, які тривалий час входили до однієї держави - Австрійської, а з 1867 року - Австро-Угорської імперії. Географічно розділені Карпатами, ці землі різнилися своїм економічним, культурним та освітнім становищем. Вивчення історичного досвіду у сфері багатогранних стосунків і співпраці, особистих контактів діячів обох регіонів сприятиме їх розширенню, поглибленню і зміцненню на сучасному етапі українського державотворення, що є важливим чинником єднання українських земель в єдиній соборній державі. Актуальність теми дослідження визначається також і тим, що, незважаючи на входження українського населення до складу різних іноземних держав, воно пройшло тривалий період націотворення, від самоназви русини до усвідомлення себе органічною частиною українського народу. 4. дослідити публіцистику вчених-учасників культурної взаємодії Закарпаття і Галичини та на її основі розкрити головні етапи вивчення історії й етнічної спорідненості цих регіонів;У фондах даного архіву з теми дисертаційного дослідження зберігаються справи, в яких підшиті листи, адресовані галицькими вченими на Закарпаття. У цьому ж фонді, під описом 3, зберігається лист В.Дашкова до А.Кралицького, присвячений співпраці останнього з галицькими періодичними виданнями. Співпраця Я.Головацького із закарпатськими вченими була вельми плідною, тому його листи на Закарпаття мають неабияку джерельну вартість. Серед цих матеріалів, що розміщені на 141 аркуші, для роботи важливими є ті, в яких йдеться про організацію поїздок на Закарпаття з метою вивчення історії та культури краю. В справі 432 на 80 аркушах зберігаються 39 листів І.Панькевича до В. Гнатюка.На основі опрацьованого матеріалу констатується, що культурна та наукова співпраця інтелігенції Галичини і Закарпаття - актуальна і багатогранна тема дослідження. Та опрацьовані джерела переконливо підтверджують міцність культурних контактів обабіч Карпат, чітко визначають характер цієї взаємодії та способи її проявлення. Особисті та інституційні звязки двох західноукраїнських регіонів нагальна потреба часу, а без знання традицій та історії вони втрачають свою тяглість та минулі здобутки. Закарпаттю культурна співпраця дала перші читальні, газети та журнали, товариства, відкрила шлях до вищої освіти, культурного прогресу. Галичина у взаємовідносинах з Закарпаттям завжди мала поле для нових досліджень, розповсюдження новітньої літератури, просування пануючих там ідеологій.

Основний зміст дисертації

Підсумовуються результати дослідження відповідно до поставлених завдань. На основі опрацьованого матеріалу констатується, що культурна та наукова співпраця інтелігенції Галичини і Закарпаття - актуальна і багатогранна тема дослідження. Зазначений період середини ХІХ - початку ХХ століття хронологічно доволі великий і багатий на історичні факти. Навіть імперія за цей час змінила назву з Австрійської на Австро-Угорську. Та опрацьовані джерела переконливо підтверджують міцність культурних контактів обабіч Карпат, чітко визначають характер цієї взаємодії та способи її проявлення. Особисті та інституційні звязки двох західноукраїнських регіонів нагальна потреба часу, а без знання традицій та історії вони втрачають свою тяглість та минулі здобутки.

Відповідаючи на питання, що дала культурна співпраця Галичині і Закарпаттю, небезпідставно підтверджується - дуже багато. У випадку Закарпаття, ця взаємодія сприяла його національному і культурному пробудженню і відродженню. Напрацьовані традиції контактів, розвитку освіти і науки сприяли формуванню тут власних наукових установ. Закарпаттю культурна співпраця дала перші читальні, газети та журнали, товариства, відкрила шлях до вищої освіти, культурного прогресу. Галичина у взаємовідносинах з Закарпаттям завжди мала поле для нових досліджень, розповсюдження новітньої літератури, просування пануючих там ідеологій. Вся історія культурних зносин обабіч Карпат пройшла від “москвофільства” до “українофільства” з деякими відхиленнями до “карпаторусинства”, але в будь-який період стверджувалась віковічна єдність як етнографічна, так і національна всього українського народу.

На основі аналізу величезного масиву епістолярних джерел окреслюються головні прояви особистих та інституційних контактів двох західноукраїнських регіонів: · книгообмін, комерційний продаж книг, пересилання періодичної літератури тощо. Контингент книжкової літератури був найрізноманітніший, хоча переважна кількість надісланих з Львова книг носила релігійних характер. Процес книгообміну не був однобоким. Із Закарпаття чимало літератури, переважно рукописів і періодики, надсилалося до Львова. У досліджуваний період середини ХІХ - початку ХХ століття більша частина виданих закарпатськими інтелектуалами книг друкувалася у Львові. Цей факт також свідчив на користь міцності культурних контактів українських регіонів.

· окрім книгообміну активізовуються процеси обміну культурним і науковим досвідом. А це несло за собою здійснення наукових подорожей, етнографічних досліджень та збирання джерельних матеріалів, організація театральних виступів тощо. Особливо посилилися ці процеси на зламі ХІХ-ХХ століть, коли справою Закарпаття зацікавилось НТШ та почали свою роботу молоді галицькі ентузіасти В.Гнатюк, С.Томашівський, І.Верхратський. Не відставали від них і закарпатські вчені Г.Стрипський, Ю.Жаткович та інші. Обопільний рух духовних цінностей сприяв зміцненню взаємозвязків між українцями Закарпаття і Галичини.

Взаємні контакти обабіч Карпат допомогли українцям не втратити свою ментальність і національність, свою ідентичність, стверджували тривалість історичних традицій націотворення. Закарпатський русин усвідомив свою українськість ще наприкінці ХІХ століття, завдяки культурним звязкам з галицькими братами. Сьогодні необхідно памятати про давні традиції спільного національно-культурного процесу взаємодії українців Закарпаття і Галичини. Уроки історії культурної співпраці варто враховувати в сучасному державотворенні, щоб зміцнювати звязки між українськими землями.

Роблячи висновок всьому опрацьованому матеріалу, стверджується, що культурна співпраця обабіч Карпат стала важливою віхою історії західноукраїнських земель. Вона стала чи не єдиним способом не втратити свою ментальність, свою відмінність від інших численних народів імперії, показала, що український народ в чужій державі є і працює задля свого культурного розвитку. Ентузіазму, талановитості, і патріотичності тогочасних інтелектуалів варто б повчитися багатьом сучасникам. А традиції і шляхи культурного єднання українських земель варто брати за приклад в сучасних державотворчих планах.

І. У фахових виданнях: 1. Світлик Н. Записки Наукового товариства імені Т.Г.Шевченка як джерело вивчення наукових контактів Закарпаття і Галичини / Неля Світлик // Науковий вісник УЖНУ. Серія історія. - Вип. 21. - Ужгород, 2008. - С. 172-179.

2. Світлик Н. Епістолярна спадщина як джерело вивчення культурних контактів Закарпаття і Галичини (1848-1918) / Неля Світлик // Науковий вісник УЖНУ. Серія історія. - Вип. 24. - Ужгород, 2010. - С. 198 - 207.

3. Світлик Н. Культурні взаємини Закарпаття і Галичини на сторінках регіональних періодичних видань середини ХІХ - початку ХХ століття / Неля Світлик // Дрогобицький краєзнавчий збірник. - Вип. ХІІІ. - Дрогобич, 2009. - С. 222-230.

4. Світлик Н. Культурні контакти між західноукраїнськими землями середини ХІХ - початку ХХ століття / Неля Світлик // Питання історії України. Збірник наукових праць. Вип. 13 - Чернівці, 2010. - С. 75 - 81.

5. Світлик Н. Роль І.Я.Франка у формуванні та розвитку наукових взаємин Закарпаття і Галичини / Неля Світлик // Науковий вісник УЖНУ. Серія історія. - Вип. 20. - Ужгород, 2008. - С. 13-16.

ІІ. Матеріали конференцій: 6. Світлик Н. Культурні контакти Закарпаття з іншими Західноукраїнськими землями середини ХІХ - початку ХХ століття / Неля Світлик // Тези VII Буковинської міжнародної історико-краєзнавчої конференції, присвяченої 140-річчю заснування першого українського культурно-освітнього товариства на Буковині “Руська Бесіда” (27-28 листопада 2009 р.). - С. 144 - 145.

7. Світлик Н. Культурна і наукова співпраця інтелігенції Закарпаття і Галичини (сер. ХІХ - поч. ХХ ст.) / Неля Світлик // Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції студентів, аспірантів та молодих учених “Дні науки історичного факультету” ( 22-23 квітня 2010 р.). - Вип. 3. Част. 4. - С. 172 - 174.