Сутність художнього осмислення проблеми "особистість і система" у романах американського письменника Кена Кізі на тлі американського роману другої половини ХХ ст. Концепція особистості в романах "Політ над гніздом зозулі" та "Часом нестерпно кортить".
Це імя, фактично, є новим для українського читача, оскільки друком у перекладах українською мовою вийшов тільки сценарій знятого за його першим романом "Політ над гніздом зозулі" (1964) одноіменного фільму. Кізі як романіста, становлення його філософських і естетичних поглядів припадають на період другої половини ХХ століття, коли в мистецтві значна увага приділялася експериментальним пошукам, нового статусу набували у літературі такі поняття, як читач і автор, слово і текст, утверджувалися нові форми роману. Остання є надзвичайно актуальною саме в контексті пострадянського становлення України, коли по-новому, з демократичних засад осмислюється місце особистості в сучасному, такому непростому, соціумі і у Всесвіті взагалі, робиться спроба зрозуміти, які вимоги до людини висуває суспільство, держава, а також ставлення самої особистості до навколишньої дійсності. Кізі, і дослідження його творів саме через призму проблеми "особистість і система" дає можливість найбільш плідного аналізу романів та зясування авторських концепцій. МЕТА ДОСЛІДЖЕННЯ полягає у глибокому та всебічному дослідженні соціально-філософських та етико-естетичних аспектів художнього осмислення проблеми "особистість і система" у романах К. Кізі.Особистість, з одного боку, виявляє тенденцію до общини, колективізму, з іншого - до автономності, яка призводить її до конфлікту із суспільством чи з колективом. На їх думку, вдосконалення техніки впливу на особистість буде сприяти використанню контролю перш за все в тих сферах життя, в яких суспільство зіштовхнеться зі складними соціальними проблемами (освіта, перевиховання злочинців тощо). У “Польоті над гніздом зозулі” абстрактним відповідником уніфікуючої системи виступає метафоричний образ Комбінату, що виник у шизофренічній уяві напівбожевільного оповідача Вождя Бромдена як символ усього, що є у світі ворожого особистості, всіх тих сил, які впливають на людину з метою уніфікувати її, пристосувати, навязати певну модель поведінки. Необхідно додати, що в названому романі К.Кізі особливо цікавив конфлікт сильної волелюбної особистості з владою, і щоб проаналізувати його "у чистому вигляді", він відсікає другорядні чинники, які повязують особистість з оточуючим суспільним середовищем, зосередившись при цьому виключно на опозиції "особистість - влада". Другий роман К.Кізі - "Часом нестерпно кортить" - також концентрується на проблемі "особистість і система" і, за словами американських критиків, і образом головного героя, і типом конфлікту цілком продовжує проблематику першого твору.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
