Особистісно орієнтований підхід у навчанні іноземної мови дітей шостого року життя - Автореферат

Державна національна програма освіти (Україна ХХІ століття), Національна доктрина розвитку освіти в Україні ХХІ століття, Закон України “Про дошкільну освіту”, Базовий компонент дошкільної освіти в Україні проголошують освітніми пріоритетами забезпечення гармонійного та різнобічного розвитку особистості, формування у неї цілісної картини світу, що спонукає до реалізації особистісно орієнтованого підходу в навчанні дошкільників. Суспільні перетворення в системі освіти, діяльність наукової громадськості впродовж останнього десятиліття в Україні спонукають до активізації проблеми щодо визначення шостого року життя (пятирічний вік) як сприятливого для навчання іноземної мови в дошкільному закладі й дослідження змісту, форм і методів особистісно орієнтованого навчання в умовах суспільного виховання. Проте у педагогіці й психології залишаються недостатньо дослідженими проблеми комплексного підходу до розробки змісту особистісно орієнтованого навчання іноземної мови в дошкільних закладах; визначення умов для реалізації творчого потенціалу особистості, формування і розвитку пізнавальних інтересів дітей, культивування специфічних для дошкільників видів діяльності та форм активності у процесі навчання. Соціально-педагогічна значущість проблеми, її недостатня теоретична і методична розробленість в контексті особистісно орієнтованої освітньої парадигми, а також неефективність особистісної перебудови навчально-виховного процесу в практиці сучасних дошкільних закладів спонукали до обрання теми дисертаційного дослідження “Особистісно орієнтований підхід у навчанні іноземної мови дітей шостого року життя”. Методологічну основу дослідження становлять філософські положення про діалектичну єдність думки та мовної форми як двох аспектів процесу відображення обєктивної дійсності, розуміння процесу навчання як взаємоповязаної та взаємозумовленої діяльності вихователя і вихованців; філософські положення теорії пізнання, основні засади системного підходу як методологічного способу пізнання педагогічних фактів; принципи нової парадигми педагогічної науки; основні положення законодавчих та нормативних документів про освіту, зокрема Законів України Про освіту”, Про дошкільну освіту”, Про охорону дитинства”, Базового компонента дошкільної освіти в Україні, Коментаря до Базового компонента дошкільної освіти в Україні, Національної доктрини розвитку освіти в Україні у ХХІ столітті, Державної національної програми Освіта” (Україна ХХІ століття).У першому розділі дисертації Теоретичні передумови особистісно орієнтованого навчання іноземної мови вихованців дошкільних навчальних закладів” проаналізовано стан досліджуваної проблеми у філософській, психолого-педагогічній та лінгвістичній літературі; визначено основні освітні тенденції в галузі раннього навчання дітей іноземної мови; розкрито сутність особистісної орієнтації в педагогічному процесі; проаналізовано зміст навчання іноземної мови в дошкільних навчальних закладах, уточнено його компоненти; визначено сприятливий для навчання іноземної мови період дошкільного дитинства; розкрито особливості мовленнєвого розвитку дітей шостого року життя. Відповідно в обґрунтуванні особистісно орієнтованого підходу в навчанні іноземної мови дошкільників одними з відправних положень слугували: необхідність створення умов для самовираження і саморозвитку вихованців; апелювання до їхніх потреб в ігровій діяльності; формування мотивів до іншомовного спілкування; застосування в навчанні іноземної мови практичних дій; формування уявлень дітей про нову для них мовну дійсність. Ретроспективний аналіз чинних програм і науково-методичних матеріалів дав змогу простежити, як еволюціонував зміст навчання іноземної мови у дошкільних закладах; зясувати необхідність вдосконалення його компонентів з урахуванням особистісно орієнтованого підходу, зокрема переліку і змісту сфер спілкування, як-от: сімейна; соціально-культурна; сервісна; видовищно-масова, а також сфер діяльності у дошкільному навчальному закладі; ігор та захоплень; природи, індивідуального розвитку. Необхідність дослідження шостого року життя як сприятливого для навчання іноземної мови в умовах дошкільного закладу підтверджується такими аргументами: результатами теоретико-експериментальних пошуків окремих науковців; рекомендаціями міжнародних конференцій та семінарів (Австрія, 1998; Іспанія, 1995; Франція, 1993); обізнаністю сучасних дітей (щільність інформаційного потоку - діяльність засобів масової інформації, збільшення обсягу дитячої друкованої продукції, доступ до високотехнологічних засобів, удосконалення навчально-матеріальної бази дошкільних закладів); сформованістю механізмів спілкування рідною мовою у більшості дітей досліджуваної вікової категорії; послабленням впливу явища мовної інтерференції; психологічною і фізіологічною готовністю значної кількості старших дошкільників до свідомого оволодіння основами іноземного мовлення; отриманням групами пятирічних дітей статусу підготовчих у звязку з переходом шкіл України на дванадцятирічний термін

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ