Роль особистісних відносин між князями-наступниками Д. Галицького в розвитку державних відносин Галицько-Волинського князівства в другій половині ХІІІ ст. Історичний досвід та причини їх неприязні між собою, конфлікти, через які і виникли ці протиріччя.
При низкой оригинальности работы "Особистісний фактор у державних процесах Галицько-Волинського князівства у другій половині XIII століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
У даному дослідженні на підставі низки джерел здійснено спробу відтворення особистих взаємин між наступниками Данила Романовича: Васильком Романовичем, Львом Даниловичем, Шварно Даниловичем, Мстиславом Даниловичем, Володимиром Васильковичем та Юрієм І Львовичем. Грушевський, після смерті Данила Галицького було сформовано два табори: Василько і Шварно, тим часом як Лев тримався осторонь від них [4, с. Грицак вважає, що погіршення взаємин між братами Даниловичами та Васильком Романовичем розпочалося тоді, коли Войшелк у 1267 році пішов у монастир і призначив своїм наступником у Литві Шварна Даниловича, який був одружений на доньці Міндовга, сестрі Войшелка [3, с. У Галицько-Волинському літописі вказується, що Лев був дуже злим на Шварно через заздрість, що Войшелк віддав Литву Шварнові, а не Леву. І коли зустріч відбулася на Васильковій території, у Володимирі, а Лев убив Войшелка на його ж території, відношення Василька змінилося до Лева зовсім в протилежну сторону [1, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
