Розробка моделі, виявлення і прогнозування взаємодії особистісного фактора з іншими чинниками ефективної діяльності організації, а також залежності його від характеру та середовища її діяльності. Класифікація і типологізація соціальних організацій.
Трансформація сучасного українського суспільства супроводжується докорінною перебудовою системи управління, в тому числі й щодо окремих промислових, політичних та культурно-освітніх організацій. Перебудова останньої, людської компоненти, з одного боку, становить найбільш суттєву частину трансформації управління; з іншого, - найменш підвладна зовнішнім впливам. Це означає, що певною мірою, хоч і залежно від особливих обставин, праця сприймається людиною як тягар, суто зовнішня необхідність, залежність від обставин та іншої людини, як втрата свободи, права вільно розпоряджатися собою і насолоджуватися життям. У цьому ж звязку особливого значення набуває проблема ресоціалізації особи, націлена на формування в неї здатності працювати в принципово нових умовах, адже перехід від державно-адміністративного управління виробництвом до ринкової економіки передбачає якісну перебудову не лише зовнішніх умов праці й винагороди за неї, але й перебудову всього внутрішнього світу людини як працівника. Можна з достатньою підставою та впевненістю сказати, що в новітній час соціологічний аспект проблеми особистісного фактору в управлінні постав у всьому обсязі у звязку з теорією “тотальної” бюрократії М.У першому розділі - “Проблема особистісного фактору в історії соціології й управління” - виявлено традицію та окреслено основні теоретичні підходи до аналізу особистісного фактору в управлінні організацією. В роботі виявлено історико-соціальні передумови цієї концепції, її становлення та роль у подальшій еволюції соціології організації й управління. У першому розділі також простежено формування проблемного поля та шляхів теоретичної інтерпретації особистісного фактора в управлінні організацією. Прослідковується, зокрема, як в історії соціології організації й управління розширюється предмет дослідження через науковий опис та теоретичну інтерпретацію нових форм прояву особистісного фактора; вплив на особисту продуктивність наукової організації праці (Ф. У другому розділі - “Соціокультурна зумовленість формування особистості керівника й підлеглого” - розглядається поняття та структура особистості як учасника трудового процесу, а також соціокультурна визначеність особистісного профілю керівника й виконавця, що найбільш очевидно проявляється у формах їх сімейної та шкільної соціалізації.У новітній же літературі аналіз цього фактору розпочинається з критики теорії бюрократії М. У пошуках альтернативного підходу до даної проблеми зарубіжні та вітчизняні дослідники виявили не лише принципову значимість даного показника (хоча й суттєвого), але й описали ряд механізмів, умов і чинників, які безпосередньо визначають його необхідність і ефективність: тип суспільних відносин; соціальна зумовленість управління; технологічна й соціальна організація праці; механізми винагороди; ступінь загальної та конкретно-ситуативної бюрократизації управління; наближеність реального трудового процесу до безпосереднього виробничого циклу на підприємстві; культурне середовище організації; соціально-психологічний клімат у трудовому колективі; взаємодія формальних і неформальних структур організації; її ґендерний склад; характер соціального оточення; ступінь і форма прояву відчуження праці тощо.
План
2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вывод
Особистісний фактор є важливим аспектом ефективного управління організацією поруч із різними видами ресурсів і технологіями. У новітній же літературі аналіз цього фактору розпочинається з критики теорії бюрократії М. Вебера й теорії організації праці Ф. Тейлора. У пошуках альтернативного підходу до даної проблеми зарубіжні та вітчизняні дослідники виявили не лише принципову значимість даного показника (хоча й суттєвого), але й описали ряд механізмів, умов і чинників, які безпосередньо визначають його необхідність і ефективність: тип суспільних відносин; соціальна зумовленість управління; технологічна й соціальна організація праці; механізми винагороди; ступінь загальної та конкретно-ситуативної бюрократизації управління; наближеність реального трудового процесу до безпосереднього виробничого циклу на підприємстві; культурне середовище організації; соціально-психологічний клімат у трудовому колективі; взаємодія формальних і неформальних структур організації; її ґендерний склад; характер соціального оточення; ступінь і форма прояву відчуження праці тощо.
В дисертації поставлено й на певному рівні розвязано проблему залежності проявів персонального чинника від типу соціальної організації. У відповідності з цим у дисертації розкрито поняття соціальної організації, описано процедури її класифікації та типологізації, здійснено реальну типологізацію організацій за характером їх соціального середовища. Особливої уваги надано культурно-освітнім організаціям, де, на думку дисертанта, особистісний фактор виявляється особливо чітко й безпосередньо. Проведене на основі цього теоретично обґрунтованого припущення конкретно-соціологічне опитування в цілому підтвердило правомірність такого твердження.
Список литературы
1. Теоретичні засади технології прийняття управлінських рішень в освітніх організаціях // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. - Київ-Запоріжжя-Одеса: ГУ “ЗІДМУ”, 2002. - Вип. 14. - С. 49-59.
2. Деякі риси середнього закладу освіти як соціальної організації (соціологічний підхід) // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. - Київ-Запоріжжя-Одеса: ЗДУ, 2002. - Вип. 16. - С. 60-67.
3. Проблеми управління освітою на регіональному рівні: погляд практикуючого соціолога // Нова парадигма. Альманах наукових праць. - Запоріжжя: “Тандем У”, 2003. - Вип. 29. - С. 156-160.
4. Синтез структуралістського і персоналістського підходів до управління // Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства: Збірник наукових праць. - Харків: Видавничий центр Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна, 2002. - С. 405-409.
5. Особистісний фактор у соціології організацій і управління (Вебер-Тейлор-Форд) // Соціальні технології: Актуальні проблеми теорії та практики. Міжвузівський збірник наукових праць. - Київ-Запоріжжя-Одеса: ГУ “ЗІДМУ”, 2003. - Вип. 20. - С. 105-113 (у співавторстві).
6. Модели адаптивного управления региональным образованием: взгляд руководителя-практика // Вестник Одесского национального университета им. И.И. Мечникова. - 2003. - Т. 8. - Вып. 9. - С. 235-241.
7. Персоналістські чинники технологій управління у соціологічних концепціях // Социальные технологии: Актуальные проблемы теории и практики. Международный межвузовский сборник научных трудов. - Киев-Москва-Одесса-Запорожье: ГУ “ЗИГМУ”, 2004. - Вип. 22. - С. 173-187.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
