Методологічні і теоретичні проблеми дослідження тривожності особистості. Поняття про тривогу й тривожність. Причини и основні фактори шкільної тривожності. Психолого-педагогічні умови, шляхи і засоби подолання шкільної тривожності молодших школярів.
План Вступ Розділ 1. Суть поняття тривожності молодших школярів та теоретико-методологічний аналіз проблеми 1.1 Методологічні і теоретичні проблеми дослідження тривожності особистості 1.2 Поняття про тривогу й тривожність 1.3 Причини тривожності 1 Основні фактори шкільної тривожності Розділ 2. Експериментальне визначення особистісної шкільної тривожності у дітей молодших класів 2.1 Визначення шкільної тривожності у дітей молодших класів, визначення співвідношення систем навчальної взаємодії, які впливають на неї. Методика «Шкала явної тривожності СМAS», в адаптації А. М. Прихожан 2.2 Виявлення рівня шкільної тривожності серед учнів молодших класів за тестом тривожності - Р.Теммл, М.Доркі, В.Амен Розділ 3. Психолого-педагогічні умови, шляхи і засоби подолання шкільної тривожності молодших школярів Висновки Список використаної літератури Додатки І. Шкала явної тривожності СМAS (адаптація А.М. Прихожан) ІІ. Тест тривожності (Р.Теммл, М.Дорки, В.Амен) Вступ Актуальність проблеми. Тривога - емоційний стан, який виникає в ситуаціях невизначеної небезпеки, пов’язаної з очікуванням невдач у соціальній взаємодії та несприятливого розвитку подій. Саме такий період виникає при переході дитини з дошкільного в молодший шкільний вік. З іншого боку, психологічні характеристики молодшого шкільного віку можна вважати і найбільш сприятливими до соціально-організованих (навчально-виховних) впливів, що дає можливість проводити ефективну формуючу і коригуючу роботу з подолання особистісної тривожності учнів початкової школи. Наукова новизна дослідження полягає: в експериментальному визначенні основних соціально-психологічних факторів виникнення особистісної тривожності в учнів молодшого шкільного віку при їх міжособистісній взаємодії в процесі навчальної діяльності: загальне негативне емоційне самопочуття від перебування в школі; проблеми у взаємостосунках з учителем та однокласниками; незадоволеність власною навчальною діяльністю; незадоволеність собою як суб’єктом навчальної діяльності; у виявленні і систематизації критеріїв (сила, тривалість і частота дії подразника; значущість потреби (в індивідуальному і віковому аспектах), яка викликає цей подразник; здатність дитини адаптуватися до цього подразника; особливості психофізіологічних емоційних реакцій дитини) та рівнів прояву (високий, середній, низький) особистісної тривожності у дітей молодшого шкільного віку. Практичне значення роботи полягає в тому, що теоретично обґрунтована та експериментально перевірена комплексна система психолого-педагогічних умов та психогімнастичних тренінгових вправ може бути використана практичними психологами як загальноосвітніх, так і спеціалізованих шкіл у взаємодії з вчителями-класоводами і батьками для подолання особистісної тривожності дітей молодшого шкільного віку. Суть поняття тривожності молодших школярів та теоретико-методологічний аналіз проблеми Психологи помітили, що шкільне навчання (пізнання нового, перевірка отриманих навичок і вмінь) завжди супроводжується підвищенням тривожності в дітей. Вибір професії для такої людини заснований на прагненні відгородити себе від невдачі, спілкування з однолітками й учителями - не на радість, а в тягар. Дитина відчуває, що відношення до неї прямо пропорційно її успішності, і оцінки стають засобами досягнення розташування батьків, вчителів, однокласників.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
