Формування інтелектуальної мотиваційно-змістової установки на сприйняття і розуміння людини як особистості. Структура персонологічної інтелектуальної психолого-педагогічної діяльності, розвиток емоційної сфери та основних критеріїв майбутніх спеціалістів.
При низкой оригинальности работы "Особистісна орієнтація професійної підготовки та інтелектуальної праці психологів і педагогів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
ВИЗНАЧЕННЯ ОСОБИСТОСТІ ТА СУСПІЛЬНО-…-ОСОБИСТІСНА ОРІЄНТАЦІЯ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ Й ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ПРАЦІ ПСИХОЛОГІВ І ПЕДАГОГІВПодано результати контентно-частотного аналізування визначення категорії особистості, яка утворюється структурною ієрархією низки головних атрибутивних категорій і понять; розроблено сукупну атрибутивну формулу особистості та відповідну до неї характеристику персонологічного інтелекту філософів, психологів і педагогів. У процесі персонологічної інтелектуальної психолого-педагогічної діяльністі пропонуюється враховувати у роботі з людиною таку послідовність дій та этапів: формування вихідної інтелектуальної мотиваційно-змістової установки на сприйняття і розуміння людини як особистості в усій її складності, урахування психологом і педагогом сукупної атрибутивної формули особистості як змістовного інформаційно-пізнавального орієнтира; здійснення цілеформувального етапу як етапу формування орієнтовної мети і завдання персонологічної інтелектуальної діяльності; емоційно-почуттєвий етап, на якому позитивні результати інтелектуальної діяльності психолога і педагога закріплюються засобами емоційного інтелекту. Результати контентно-частотного аналізу наведено у “сукупній формулі” визначення категорії особистості, яка утворюється структурною ієрархією низки головних атрибутивних категорій іпонять, в яких відображаються такі її фундаментальні якості: 1.Соціальність (31) - 2.Творчість (21) - 3.Людяність (20) - 4а.Самість, тобто “Я” (18) - 4б.Духовність (18) - 5а.Культурність (16) - 5б.Життєвість (16) - 6а.Індивідуальність (13) - 6б.Цінність (13) - 7.Розвинутість (11) - 8.Діяльність (10) - 9.Відносність (ставленнєвість) (9) - 10а.Субєктність (8) - 10б.Формальність (8) - 11а.Вершинність (7) - 11б.Здатність до оволодіння, засвоєння світу (7) - 11в.Свідомість (7) - 12а.Історичність (6) - 12б.Організованість (6) - 12в.Психологічність (6) - 13а.Унікальність (5) - 13б.Обєктність (5) - 13в.Якісність (5) - 14а.Наявність специфічних властивостей (4) - 14б.Вчинковість (4) - 14в.Динамічність (4) - 14г.Колективність (4) - 14д.Світоглядність (наявність поглядів, принципів, переконань) (4) - 14е.Системність (4) - 15а.Відповідальність (3) - 15.б.Внутрішній характер (3) - 15в.Ідеальність (3) - 15г.Матеріальність (3) - 15д.Носій властивостей (3) - 15е.Комунікативність (3) - 15ж.Сукупність властивостей (3)-… Ми зупиняємося на атрибуті “сукупність властивостей”, оскільки, починаючи з наступної позиції №16 (частота 2), помітно збільшується кількість атрибутів і перелік починає включати прогресивно зростаючу в перспективі майже до безкінечності кількість ознак особистості, до яких підключається фактично весь тезаурус вітчизняних теорій особистості, що стоять за наведеними визначеннями, а їх нараховується більше 40. Відповідно до цього факту антиномічності, нами були виокремлені три групи визначень: а) явно антиномічні, в яких чітко подані протилежні атрибути особистості з наявними або певним чином знятими, тобто тією чи іншою мірою психологічно узгодженими або врівноваженими, суперечностями (таких антиномій виявилося найбільше - приблизно у двох третинах із 40 визначень); б) неявно антиномічні, в яких протилежності і суперечності лише намічені контекстуально, зокрема - фактом уже введеної у науковий обіг, у зміст теорії особистості, хоча і не вказаної в дефініції протилежної до поданої в ній ознаки (таких менше третини), в) не антиномічні визначення, в яких від-сутні - і в тексті і в контексті - протилежні і суперечливі ознаки особистості, що визначається (таких нараховується десята частина).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы