Особистісні виміри професійної етики державного службовця - Автореферат

У процесі побудови правової, демократичної, соціальної держави зростає значимість моральної складової діяльності державних службовців, яка стає важливим елементом формування довіри й партнерських відносин між громадою та владою, вагомим важелем запобігання корупції, ресурсом управління професійною діяльністю, чинником стимулювання високого професіоналізму бюрократії. Повязаність професійної діяльності з владою та управлінням накладає на державних службовців підвищену відповідальність перед суспільством. етичну проблематику управлінської діяльності загострюють процеси швидких змін та ускладнення сучасного суспільства, інформатизації та глобалізації, які призводять до фрагментації особистості, втрати моральних орієнтирів, утруднюють сприйняття наслідків дій і відчуття відповідальності, провокують ставлення до громадян - споживачів управлінських послуг - як до абстрактної величини тощо. Сьогодні на порядку денному стоїть проблема вироблення оновленої моделі діяльності державного службовця, яка б поєднувала принцип безособистісності з особистісними підходами на державній службі, віднаходила баланс між індивідуальним та соціальним, залучала моральні та інституціональні засоби підтримки етики державного службовця. Дослідження виконувалося згідно з комплексним науковим проектом Національної академії державного управління при Президентові України "Державне управління та місцеве самоврядування" в межах науково-дослідних робіт, що проводились кафедрою філософії і методології державного управління за темами "Соціальна технологія у державному управлінні" (ДР № 0101U003343), "Розроблення філософсько-методологічних засад функціонування субєктів державного управління" (ДР № 0103U006813), "Розроблення методологічних засад філософії державного управління" (ДР № 0106U004375), "Методологічні засади діяльності вищих органів державної влади щодо вироблення та реалізації управлінських стратегій" (ДР № 0107U005894) та "Традиції демократичного врядування в історії українського державотворення" (ДР № 0108U002009), виконаних у 2000-2009 рр., в яких автором проаналізовані соціальні технології вдосконалення морального потенціалу державних службовців; виявлені етичні виміри функціонування субєктів державного управління; узагальнені нові ціннісні та методологічні акценти в етиці державного службовця; розглянуті професійно-етичні аспекти діяльності вищих органів державної влади щодо вироблення та реалізації управлінських стратегій; осмислені українські культурні особливості етики публічного адміністрування. У процесі дослідження використано цілісний комплекс взаємоповязаних наукових методів, а саме: структурно-функціональний (при розгляді рівнів підтримки етики державного службовця, причинно-наслідкових звязків і взаємодій між суспільством, державною службою, окремими її установами та представниками бюрократії), аксіологічного аналізу (при виявленні основних вимог суспільства до чиновництва та розгляді ціннісної системи державних службовців), соціокультурного аналізу (у процесі оцінки вітчизняних особливостей етики державного службовця), нормативний та моделювання (під час визначення виходячи з місії професії, моральних якостей "належного державного службовця"), компаративного аналізу (при виявленні кращих світових етичних практик та обґрунтуванні можливості їх застосування на українській державній службі), прогностичного та рекомендаційного аналізу (при формуванні рекомендацій), експертного опитування (для зясування факторів, що забезпечують неупередженість роботи етичних комісій), контент-аналізу (у процесі вивчення міжнародної й вітчизняної нормативно-правової бази етики державного службовця).У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, вказано на звязок роботи з науковими темами досліджень кафедри філософії та методології державного управління Національної академії державного управління при Президентові України, подано стислу характеристику сутності та стану розробки наукової проблеми, що вирішується; визначено мету і завдання, обєкт, предмет та методи дослідження, ступінь наукової новизни, практичне значення одержаних результатів та особистий внесок здобувача; наведено дані щодо апробації результатів дослідження та кількості публікацій за темою. У першому розділі - "Історія становлення та сучасний стан розробки професійно-етичної проблематики державної служби" - подано огляд літератури за темою дисертації, визначено ступінь наукової розробки проблеми, обґрунтовано вибір напрямів дослідження. У сучасних умовах професійна діяльність потребує здатних до саморефлексії, самоконтролю, здійснення вибору особистостей, а управлінські процеси - вияву поваги до особистості і клієнта, і працівника. У дисертаційному дослідженні особистісне буття державних службовців розглядається, передусім, як спосіб самореалізації індивіда, уміння виробляти власне ставлення до дійсності, що виявляється в творчості та відповідальності; а особистісні виміри ети

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ