Особистісні особливості хворих, які перенесли інфаркт міокарда із зупинкою кровообігу - Автореферат

Захворюванням, яке має, з одного боку, високий ризик летального закінчення, та достатньо високу імовірність успішності реанімаційних заходів - з іншого, у нашому дослідженні був обраний гострий інфаркт міокарду, який, за класифікацією Всесвітньої організації охорони здоровя [Внутренние болезни, 1987], є клінічною формою ішемічної хвороби серця. Вибір інфаркту міокарда в якості матеріалу дослідження був зумовлений тією обставиною, що перебіг цього захворювання буває переважно вельми бурхливим та швидким [Харди И., 1973], а відтак ті зміни особистості, що наступають після повернення хворого до життя можна пояснити саме фактом перенесення стану клінічної смерті, а не впливом, припустимо, попереднього тривалого та виснажливого хронічного захворювання. Разом з тим проведення реабілітаційних заходів з хворими, які перенесли інфаркт міокарда із зупинкою кровообігу, наштовхується на ряд проблем, що викликане перш за все інтенсифікацією невротичних рис особистості [Nasilowska-Barud Разом з тим, досліджень, що спеціально присвячені особистісним особливостям та патологічній симптоматиці хворих, які перенесли гострий інфаркт міокарда із зупинкою кровообігу, виразно недостатньо, а адекватна програма психокорекційного впливу, що була б частиною заходів підтримуючої реабілітації та вторинної профілактики хвороби у цієї категорії осіб, практично не розроблена. Здійснення порівняльного аналізу особистісних, комунікаційних та поведінкових особливостей, що притаманні особам, які перенесли інфаркт міокарда із зупинкою кровообігу, та особам, які перенесли інфаркт міокарда, що не був ускладнений зупинкою кровообігу.Кількість осіб з тим чи іншим вираженим типом акцентуації в групі досліджуваних, які перенесли ІМ із зупинкою кровообігу, була достеменно вища, ніж у групі досліджуваних, які перенесли ІМ, що не був ускладнений зупинкою кровообігу. Риси, притаманні дистимічному типу акцентуації, були достовірно більш вираженими в хворих, які перенесли ІМ, ніж в практично здорових досліджуваних (t=4,46 при р<0,05 для групи хворих, які перенесли ІМ із зупинкою кровообігу, та групи практично здорових досліджуваних; t=2,61 при р<0,05 для групи хворих, які перенесли ІМ, що не був ускладнений зупинкою кровообігу, та групи практично здорових досліджуваних). Між хворими, які перенесли ІМ із зупинкою кровообігу, та хворими, які перенесли ІМ, що не був ускладнений зупинкою кровообігу, мають місце значущі розрізнення за шкалами збуджуваності (t=2,25 при р<0,05), гіпертимії (t=1,81 при р<0,05), дистимії (t=1,97 при р<0,05), тривожності (t=2,06 при р<0,05) та екзальтованості (t=3,21 при р<0,05); при цьому показники за шкалами дистимії і тривожності вищі в досліджуваних, які перенесли ІМ із зупинкою кровообігу, а за шкалами збуджуваності, гіпертимії та екзальтованості - в досліджуваних, які перенесли ІМ, що не був ускладнений зупинкою кровообігу. Проте досліджувані, які перенесли ІМ, вказували достовірно набагато менше подій майбутнього у порівнянні з даними практично здорових досліджуваних (t=10,45 при p<0,05 для групи хворих, які перенесли ІМ із зупинкою кровообігу, та групи хворих, які перенесли ІМ, що не був ускладнений зупинкою кровообігу; t=16,38 при p<0,05 для групи хворих, які перенесли ІМ із зупинкою кровообігу, та групи практично здорових досліджуваних; t=7,52 при p<0,05 для групи хворих, які перенесли ІМ, що не був ускладнений зупинкою кровообігу, та групи практично здорових досліджуваних). Середній час ретроспекції життєвих подій досліджуваними, які перенесли ІМ із зупинкою кровообігу, значуще відрізняється від показників практично здорових досліджуваних і досліджуваних, які перенесли ІМ, що не був ускладнений зупинкою кровообігу, у бік збільшення (у відношенні радісних подій - t=5,40 при p<0,05 для групи хворих, які перенесли ІМ із зупинкою кровообігу, та групи хворих, які перенесли ІМ, що не був ускладнений зупинкою кровообігу; t=7,73 при p<0,05 для досліджуваних, які перенесли ІМ із зупинкою кровообігу, та практично здорових досліджуваних; у відношенні сумних подій - t=8,08 при p<0,05 для досліджуваних, які перенесли ІМ із зупинкою кровообігу, та досліджуваних, які перенесли ІМ, що не був ускладнений зупинкою кровообігу; t=8,9 при p<0,05 для досліджуваних, які перенесли ІМ із зупинкою кровообігу, та практично здорових досліджуваних).Психологічні дослідження особистості хворих на психосоматози у сучасній психосоматиці // Вісник Київського університету: Соціологія. Психологія. Психологічні особливості хворих на ішемію // Вісник Київського університету: Соціологія. Досвід психологічної діагностики за допомогою методики ТАТ особливостей особистості хворих, які перенесли інфаркт міокарду з зупинкою кровообігу (стан клінічної смерті) // Інформаційний вісник Академії вищої школи України.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВИКЛАДЕНО У ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ