Особисті немайнові права фізичних осіб за цивільним законодавством України - Курсовая работа

Тема моєї роботи на сьогоднішній день я вважаю є дуже актуальною, адже питання особистих немайнових прав фізичної особи стає надзвичайно важливим на фоні суспільних перетворень, які сьогодні відбуваються в Україні. Як бачимо, що цивільне законодавство не тільки визначає зміст особистих немайнових прав фізичних осіб, але й забезпечує їх ефективне здійснення та всебічну охорону компенсаційно - відновленим методом, що ґрунтується на юридичній рівності сторін. Мета роботи - це є виявлення, постановка та вирішення фундаментальних теоретичних проблем особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному праві, що має позитивно вплинути на їх правову регламентацію, надасть можливість більш ефективного та повного їх здійснення та захисту, а також стане необхідною передумовою до побудови завершеної, всебічно обґрунтовано системи регулювання та охорони особистих немайнових відносин у цивільному праві. Для досягнення мети мною було поставлено такі завдання: визначити для себе поняття особистих немайнових прав фізичної особи, які є види немайнових прав, правова характеристика різних видів немайнових прав, вияснити особливості змісту та здійснення особистих немайнових прав фізичних осіб у цивільному праві. Отже, для характеристики особистих немайнових прав особи слід керуватися такими основними ознаками: 1. дане право належить кожній особі - це означає, що воно належить усім без винятку особам (фізичним та юридичним) за умови, що наявність цього права в особи не суперечить її сутності (наприклад, юридична особа не може бути наділена правом на життя, здоровя, честь, гідність тощо).270 ЦК України насамперед виділяються особисті немайнові права, попередньо врегульовані в Конституції України: право на життя (ст. 1.Особисті немайнові права можна поділити на види за різними критеріями: 1.За сферою життя фізичної особи: - особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи (право на життя, здоровя, свободу, особисту недоторканність тощо); Рясенцев, який вирізняє пять видів особистих немайнових прав: 1) особисті права, сутність яких складають немайнові блага, невіддільні від особистості (життя, здоровя, недоторканність особистості); 2) особисті права, в основі яких лежать немайнові блага, що індивідуалізують особу в колективі (імя, честь, гідність тощо); 3) особисті немайнові права у сфері шлюбно-сімейного права; 4) особисті немайнові права, що перебувають у сфері творчої діяльності, а також інтереси, що витікають з реалізації права на відпочинок, різноманітні культурні потреби тощо; 5) особисті немайнові права, в основі яких лежить майновий інтерес. Малеїна поділяє особисті немайнові права на: 1) особисті немайнові права, що забезпечують фізичне та психічне благополуччя (цілісність) особистості; 2) права, що забезпечують індивідуалізацію особистості; 3) права, що забезпечують автономію особистості; 4) немайнові права авторів результатів інтелектуальної діяльності та виконавців. Фадєєва проводить дещо іншу класифікацію: 1) особисті немайнові права, що спрямовані на індивідуалізацію особистості; 2) особисті немайнові права, що спрямовані на забезпечення фізичної недоторканності особистості; 3) особисті немайнові права, що спрямовані на недоторканність внутрішнього світу особистості та її інтересів.Законодавець не визначає ні особистого немайнового блага «життя», ні самого «права на життя». Проте, аналізуючи чинне законодавство, можна дійти висновку, що під поняттям «право на життя» слід розуміти таке особисте немайнове право, яке обєднує два основних аспекти: право на власне життя та право давати життя іншим. Право на власне життя містить активний та негативний зміст, до яких, зокрема, слід відносити: - право на фізичне існування, під яким слід розуміти природне право фізичної особи на існування як біологічного, психічного та соціального організму; право на усунення небезпеки, що загрожує життю, має можливість будь-якими не забороненими законом способами захищати від протиправних посягань своє життя, а також життя інших людей (ч. Однак треба звернути увагу на те, що, крім даного повноваження, право давати життя іншим - це: - право на стерилізацію, тобто юридично гарантована можливість проведення медичної операції, що має на меті позбавлення біологічного організму здатності до репродуктивності (відтворення).Згідно з чинним законодавством під поняттям «здоровя» слід розуміти стан повного фізичного, душевного та соціального благополуччя, а не тільки відсутність хвороб і фізичних дефектів. 49 Конституції України ЦК України також дублював норму про «право на охорону здоровя» (ст. 283), аналіз чинного законодавства дає нам усі передумови вважати, що цивільне законодавство закріплює саме «право на здоровя» в його позитивному і негативному змісті. Право на здоровя містить: - право на надання медичної допомоги (ст. У випадку реалізації права на звернення за медичною допомогою фізична особа має право на вибір лікаря та вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій (ч.Під поняттям «довкілля» слід розуміти у

ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ І. Види особистих немайнових прав

РОЗДІЛ ІІ. Особисті немайнові права, що забезпечують природне існування фізичної особи

2.1 Право на життя

2.2 Право на здоровя

2.3 Право на безпечне довкілля0

2.4 Право на сімю, опіку, піклування та патронатне виховання

РОЗДІЛ ІІІ. Особливості особистих немайнових прав, що забезпечують соціальне буття фізичної особи

3.1 Право на імя

3.2 Право на честь, гідність та нову репутацію

3.3 Право на індивідуальність

3.4 Право на особисте життя

3.5 Право на особисті папери та таємницю кореспонденції

3.6 Право на інформацію. Право на свободу творчості та вибір роду занять

3.7 Право на місце проживання та недоторканність житла. Право на пересування. Право на свободу обєднання та мирні зібрання

РОЗДІЛ IV. Захист особистих немайнових прав

4.1 Поновлення порушеного права

4.2 Спростування неправдивої інформації та суміжні форми захисту

4.3 Заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права

ВИСНОВОК

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ