Життя і здоров"я людини та їх особлива роль в системі особистих немайнових благ. Честь, гідність, недоторканність, безпека людини та їх юридичне закріплення як вищих соціальних цінностей. Ділова репутація, ім"я, авторство, свобода художньої творчості.
При низкой оригинальности работы "Особисті немайнові блага як нематеріальні об’єкти цивільних правовідносин", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЗАПОРІЗЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСІТЕТ Кафедра правознавства КУРСОВА РОБОТА з дисципліни: Цивільне право України на тему: Особисті немайнові блага як нематеріальні об’єкти цивільних правовідносин Запоріжжя 2011 ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ немайнове благо ділова репутація ЦКУ (ЦК) - Цивільний кодекс України. МОЗ - Міністерство охорони здоровя. Серед видів об’єктів цивільних прав особливе місце займають нематеріальні блага людини. По-третє, явища об’єктивної дійсності можуть бути використані для задоволення потреби тільки тоді, коли вони або вже є, або доступні особі, знаходяться у межах її досягнення. [2] «Особисті немайнові блага регулюються нормами цивільного права, і тому це різновид цивільно-правових відносин» [46. С. До особистих немайнових благ законодавець відносить: здоровя, життя, честь, гідність і ділову репутацію, імя (найменування), авторство, свободу літературної, художньої, наукової і технічної творчості. З огляду на визначення суспільної пріоритетності людини та її внутрішнього світу окремі з особистих немайнових благ, наприклад, життя, здоров’я, честь і гідність, особиста недоторканість і безпека відносяться до вищих соціальних цінностей (ст. 3 Конституції України). [4] Згідно зі ст. 269 ЦК України «Поняття особистого немайнового права»: Особисті немайнові права належать кожній фізичній особі від народження або за законом. [5] Особисті немайнові права фізичної особи не мають економічного змісту. [15] До змісту елементів, які формують право на життя, у цивілістичному значенні вчений О. Пунда, крім зазначених у цивільному кодексі, також відносить: необхідність визначення юридичних меж життя (його початку та закінчення); право вимагати підтримки медичними засобами внутрішньоутробний розвиток плоду у тілі матері, яка визнана за медичними критеріями померлою. [18] Вступивши 9 листопада 1995 року до Ради Європи ратифікувавши Законом України від 17 липня 1997 р. Конвенцію про захист прав людини і основних свобод і Перший протокол та протоколи №№ 2, 4, 7 та 11 до Конвенції, Україна визнала її чинність в національній правовій системі та обов’язковість рішень Європейського Суду з прав людини, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
