Основоположні принципи права - Автореферат

Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня доктора юридичних наукРобота виконана на кафедрі теорії держави і права Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого, Міністерство освіти і науки України. Науковий консультант: доктор юридичних наук, професор Цвік Марко Веніамінович, Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого, професор кафедри теорії держави і права, академік АПРН України Офіційні опоненти: доктор юридичних наук, професор Козюбра Микола Іванович, Національний університет «Києво-Могилянська академія», завідувач кафедри державно-правових наук, член-кореспондент АПРН України; Захист відбудеться 11 грудня 2009 р. о 10-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.086.02 в Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого (61024, м.розкрити вимоги, що утворюють нормативний зміст кожного з основоположних принципів права, звернути увагу на особливості їх утілення в праві; Їх використання дозволило розкрити сутність основоположних принципів права, встановити вимоги, що утворюють зміст цих принципів. Одним з найважливіших прийомів при використанні цього методу було уникання протиставлення ідеалістичного і матеріалістичного підходів: з одного боку, право розглядалося як результат первинної правової угоди людей, як практична реалізація ідеї справедливості, з іншого - демонструвалась залежність змісту права від потреб суспільства, повторення суспільних відносин. Систематичне поєднання цих двох методів дозволило вибудувати інтегративне бачення принципів права, вийти за національні межі тлумачення права, знайти давні традиції визначення змісту принципів та відстежити нові тенденції їх розвитку. Цей звязок обумовлений тим, що право має орієнтуватися на ті цінності, що втілені в його принципах, а однією з цілей застосування права є прийняття рішення, узгодженого з принципами права.«Поняття права» право попередньо визначається як загальнообовязковий соціальний регулятор (система норм та принципів), спрямований на забезпечення свободи, ефективна дія якого гарантується державою, й розглядаються його окремі ознаки. «Поняття основоположних принципів права і їх система» категорія «принцип» характеризується як ідея, вимога і положення, що дозволяє зробити наголос відразу на кількох її аспектах. Відштовхуючись від існуючого в теорії держави і права поділу принципів права, автор пропонує виділити в системі загальних принципів права групу основоположних принципів - принципів, що лежать в основі права, утворюють його фундамент; на них ґрунтується право як загальнообовязковий соціальний регулятор. «Роль основоположних принципів у реалізації права» підкреслюється, що для принципів зазвичай характерна опосередкована форма реалізації (суд має прийняти рішення відповідно до норм, але й у світлі принципів права). Така позиція обґрунтовується тим, що аналогія закону і права спирається на подібність відносин, які врегульовані законом, і тих, що не врегульовані законом, в той час як при використанні загальних принципів йдеться про створення правила для регулювання відносин, які по суті не є подібними до тих, що правом уже внормовані.Звязок між державою, суспільством і правом, на думку дисертанта, виглядає таким чином: держава отримує від суспільства «генеральну ліцензію» на адміністрування правової системи, а відповідні «ліцензійні умови» на правотворчість і судочинство забороняють державі самостійне встановлення, перегляд та скасування фундаментальних принципів права й основоположних прав людини, ігнорування нормативів, що складаються внаслідок постійного повторення суспільних відносин. На нашу думку, ця особливість принципів права вимушує відмовитись від спроби розташувати в ієрархічному порядку принципи одного рівня (наприклад, здійснити ранжування основоположних принципів). Особливість природи основоположних принципів права полягає в тому, що принципи «живуть» не тільки в текстах законів, а насамперед в свідомості субєктів права; вони фактично проявляють себе через юридичну діяльність, а в юридичних актах лише знаходять своє підтвердження. Цей звязок обумовлений тим, що право має орієнтуватися на ті цінності, що втілені в принципах права, а однією з цілей застосування права є прийняття рішення, узгодженого з принципами права. Так, якщо аналогія права спирається на схожість, подібність відносин, які врегульовані законом, і тих, що не врегульовані законом, то при використанні загальних принципів права йдеться про створення правила для регулювання відносин, які по суті не є подібними до тих, що правом уже внормовані.

Основний зміст роботи

У дисертації наведені теоретичне узагальнення й нове вирішення наукової проблеми, яка повязана із зясуванням природи основоположних принципів права в контексті сучасного праворозуміння й розкриттям їх нормативного змісту.

Головні наукові й практичні результати дослідження є такими: 1. Прихильники юридичного позитивізму і прихильники природного права, незважаючи на використання різних підстав для легітимації, можуть дійти згоди щодо переліку основоположних принципів сучасного права. Це повязано з тим, що починаючи з другої половини ХХ ст. формується стійке переконання, що позитивне право має відповідати певним моральним стандартам - справедливості, рівності, свободі, гуманізму та ін. Ці засади знаходять своє відображення в конституціях і міжнародних актах, що свідчить про своєрідну «конвергенцію» природного і позитивного права. Завдяки цьому зникає підґрунтя для гострого конфлікту між цими школами праворозуміння при оцінці правового характеру тих чи інших норм.

2. Звязок між державою, суспільством і правом, на думку дисертанта, виглядає таким чином: держава отримує від суспільства «генеральну ліцензію» на адміністрування правової системи, а відповідні «ліцензійні умови» на правотворчість і судочинство забороняють державі самостійне встановлення, перегляд та скасування фундаментальних принципів права й основоположних прав людини, ігнорування нормативів, що складаються внаслідок постійного повторення суспільних відносин.

3. Ознаками основоположних принципів права є втілення в них найважливіших цінностей, притаманних певній системі права, концентроване відображення результату розвитку права та визначення напрямків його подальшого розвитку, найбільш загальний характер, пріоритет перед нормами права, підвищена стійкість, самодостатній характер (з точки зору формальної визначеності) та ін.

4. Важливу роль у наповненні принципів як загальних ідей нормативним змістом відіграють суди. Питання про зміст принципу зазвичай вирішується судами в ході обережного, але безперервного правового розвитку і лише в тій мірі, в якій це є необхідним при вирішенні конкретної справи (шлях «inter alia» - «від справи до справи»).

5. Враховуючи, що принципи мають вимір ваги (чи важливості), чого позбавлені норми, при вирішенні справи можуть братися до уваги кілька принципів, що суперечать один одному. На нашу думку, ця особливість принципів права вимушує відмовитись від спроби розташувати в ієрархічному порядку принципи одного рівня (наприклад, здійснити ранжування основоположних принципів).

6. Основоположні принципи права відображаються у засадах правотворчості, правозастосування, тлумачення права та ін., завдяки чому створюється можливість їхнього втілення у правову реальність.

7. Особливість природи основоположних принципів права полягає в тому, що принципи «живуть» не тільки в текстах законів, а насамперед в свідомості субєктів права; вони фактично проявляють себе через юридичну діяльність, а в юридичних актах лише знаходять своє підтвердження. Початок розуміння певних ідей як принципів права йде не від конкретного юридичного акта, а від почуття правомірності, яке поступово розвивається в субєктів права. Це підсилює аргументацію на користь визнання основоположних принципів самостійним джерелом права. Завдяки такому визнанню можна уникнути небажаного протиставлення позитивних і надпозитивних принципів права.

8. Право слід розуміти як загальнообовязковий соціальний регулятор, спрямований на забезпечення свободи шляхом визначення справедливої, рівної й гуманної міри належної і можливої поведінки, ефективна дія якого гарантується державою.

9. Питання про безпосереднє застосування принципів права повязане з проблемою добудови (розвитку) права. Цей звязок обумовлений тим, що право має орієнтуватися на ті цінності, що втілені в принципах права, а однією з цілей застосування права є прийняття рішення, узгодженого з принципами права. Суд повинен забезпечити дію принципу верховенства права, що легітимує судовий пошук (добудову, розвиток) права за межами буквального змісту закону. Здійснюючи добудову права, суд зобовязаний спиратися на принципи права - обґрунтовувати свої рішення, безпосередньо посилаючись на них.

10. Добудова права secundum legem, яка відбувається в процесі тлумачення права, передбачає обовязкове звернення до принципів права. Так, принципи права використовуються при: 1) застосуванні системного й телеологічного способів тлумачення (особливо при вирішенні «важких справ»); 2) тлумаченні оціночних понять; 3) обґрунтуванні необхідності відхилення від буквального тлумачення на користь поширювального й обмежувального тлумачення; 4) здійсненні модернового тлумачення, що має на меті «осучаснення» змісту закону; 5) проведенні так званої глобальної контрольної перевірки, що дозволяє попередити ситуацію, при якій результат тлумачення суперечитиме основним соціальним цінностям і внаслідок цього не отримає суспільного визнання.

11. Проблема доповнення закону (добудова praeter legem) найчастіше розглядається в контексті подолання прогалин у праві. Аналогія права і безпосереднє застосування загальних (основоположних) принципів права мають бути визнані різними за своєю сутністю засобами подолання прогалин. Так, якщо аналогія права спирається на схожість, подібність відносин, які врегульовані законом, і тих, що не врегульовані законом, то при використанні загальних принципів права йдеться про створення правила для регулювання відносин, які по суті не є подібними до тих, що правом уже внормовані.

12. Діяльність contra legem в умовах демократичної правової держави має виключний характер. Вона розглядається як аналог інституту крайньої необхідності й захищає максиму «право не має поступатися неправу».

13. Право повинне розглядатись як засіб забезпечення справедливості. Виокремлення у філософії кількох аспектів справедливості створює передумови для розрізнення обєктивної і субєктивної справедливості, а також виокремлення формальної, змістовної і процедурної справедливості. Усі ці аспекти справедливості знаходять свій прояв у праві й тісно повязані між собою. Врахування вимог формальної, змістовної і процедурної справедливості в процесі правотворчості приводить до появи легітимного права, а їх одночасна реалізація в процесі судочинства свідчить про здійснення правосуддя. Принцип справедливості знаходить свій розвиток в інших принципах. Так, існує звязок ідеї формальної справедливості з формальним аспектом верховенства права й принципом правової визначеності, а ідеї змістовної справедливості - з принципом пропорційності, який по-різному реалізується в сфері обміну і в сфері розподілу.

14. Принцип рівності в сучасному праві може бути описаний за допомогою формули «диференційована рівність з можливістю позитивних дій». Це означає, що (1) всі, хто знаходиться в однаковому становищі, мають рівні права, свободи та обовязки й є рівними перед законом і судом; (2) але права, свободи та обовязки є різними, коли право (2.1) враховує розумні й обєктивні відмінності між особами або (2.2) створює тимчасові сприятливі умови для певної категорії осіб з метою компенсації існуючої фактичної нерівності.

15. Існує тісний звязок між правом і свободою в її негативному і позитивному аспектах. Право (1) ґрунтується на визнанні свободи беззаперечною соціальною цінністю, (2) послідовно втілює її ідею у своїх принципах та інститутах, (3) закріплює легітимовану міру свободи, (4) за допомогою різноманітних юридичних засобів захищає її від будь-яких порушень. Усе це дає підстави розглядати право як головну інституцію, що забезпечує індивідуальну свободу, а свободу - як одну з основних ідей, що надихають право.

16. У сучасному праві збільшується значення такого основоположного принципу, як гуманізм. У своїх найкращих європейських зразках право ніби концентрується навколо людини, її цінностей і інтересів, забезпечує їх захист, створює умови для реалізації потенціалу людини, хоча й не гарантуючи цю реалізацію без її власних зусиль. Ця тенденція повязується з визнанням особливого значення ідеї гідності людини, яка легітимує й визначає юридичний зміст таких стандартів, як свобода, рівність і справедливість, основоположні права людини. Саме в цьому напрямку має розвиватися українська правова система виходячи з її євроінтеграційних сподівань.

17. Верховенство права слід розглядати як похідну основоположних принципів права. На думку дисертанта, у разі якщо право буде засноване на засадах справедливості, рівності, свободи й гуманізму, розумні та добре інформовані люди погодяться з пріоритетом цього соціального регулятора над будь-якими рішеннями та діями окремих субєктів. Як ціннісний сплав цих ідей верховенство права формує відповідний образ правової системи і визначає ті умови, що дозволяють перетворити цей образ на реальність.

18. У структурі принципу верховенства права доцільно виокремлювати два аспекти верховенства права: формальний і матеріальний. Формальний аспект, який традиційно асоціюється з принципом законності, є лише першим рівнем ідеї верховенства права. У більш широкому розумінні ідея верховенства права враховує, що право має відповідати певним змістовним (матеріальним) критеріям - насамперед правам людини.

19. Принципи правової визначеності й пропорційності слід розуміти як обєктивні гарантії існування верховенства права, а принцип добросовісності - як його субєктивну умову. Якщо правова визначеність відповідає за додержання вимог, що утворюють формальний аспект верховенства права, то пропорційність - за його матеріальний аспект.

20. Основні вимоги, що складають зміст принципу правової визначеності, випливають з ідей передбачуваності права, легкого його зясування і користування ним. Оскільки згадані ідеї мають втілюватися як в процесі правотворчості, так і в процесі реалізації права (правозастосування), це обумовлює дві групи відповідних вимог: 1) вимоги до норм права (нормативно-правових актів); 2) вимоги до їх застосування. У свою чергу вимоги до норм права (нормативно-правових актів) можуть бути розподілені на вимоги змістовні і процедурні.

21. Принцип пропорційності слід розуміти як загальний принцип права, спрямований на забезпечення у правовому регулюванні розумного балансу інтересів, відповідно до якого цілі обмеження прав повинні бути істотними, а засоби їх досягнення - обґрунтованими й мінімально обтяжливими для осіб, чиї права обмежуються.

22. У структурі принципу добросовісності необхідно виокремлювати два аспекти: 1) добросовісність при реалізації прав та повноважень; 2) добросовісність при виконанні юридичних обовязків. При реалізації прав та повноважень вимога добросовісності втілюється в концепціях неприпустимості зловживання правом, заборони обходу закону, добросовісної помилки, а при виконанні юридичних обовязків - pacta sunt servanda. Добросовісність є засобом, що допомагає зняти або помякшити недоліки абстрактної та формальної природи права, наблизити його до відповідності основоположним принципам.

Монографія: 1. Погребняк С.П. Основоположні принципи права (змістовна характеристика) / С.П. Погребняк. - Х.: Право, 2008. - 240 с.

Статті у фахових наукових виданнях: 1. Погребняк С. Вплив судової практики на юридичні акти в романо-германській правовій сімї / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2003. - № 4 (35). - С. 92-99.

2. Погребняк С.П. Судова практика: поняття та функції / С. П. Погребняк, О. О. Уварова // Бюлетень Міністерства юстиції України. - 2004. - № 9. - С. 47-59.

3. Погребняк С. Справедливість змісту нормативно-правових актів як умова їх правомірності / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2005. - № 2 (41). - С. 41-50.

4. Погребняк С. Вимоги до нормативно-правових актів, що випливають з принципу правової визначеності / С.Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2005. - № 3 (42). - С. 42-53.

5. Погребняк С. Дотримання принципу пропорційності як умова правомірності нормативно-правових актів / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2005. - № 4 (43). - С. 33-43.

6. Погребняк С. Принцип верховенства права: деякі теоретичні проблеми / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2006. - № 1 (44). - С. 26-36.

7. Погребняк С. Втілення принципів права в юридичних актах / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2006. - № 2 (45). - С. 21-32.

8. Погребняк С. Втілення принципу рівності в юридичних актах / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2006. - № 3 (46). - С. 8-20.

9. Погребняк С. Право і свобода: загальнотеоретичний аспект / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2006. - № 4 (47). - С. 35-47.

10. Погребняк С. П. Поділ права на публічне і приватне (загальнотеоретичні аспекти) / С.П. Погребняк // Державне будівництво та місцеве самоврядування : збірник наукових праць. - Вип. 12. - Х.: Право, 2006. - С. 3-17.

11. Погребняк С. Втілення принципу гуманізму в праві / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2007. - № 1 (48). - С. 33-42.

12. Погребняк С. Втілення принципу добросовісності в праві / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2007. - № 2 (49). - С. 13-24.

13. Погребняк С. П. Справедливість у судовій діяльності / С. П. Погребняк // Державне будівництво та місцеве самоврядування : збірник наукових праць. - Вип. 13. - Х. : Право, 2007. - С. 47-60.

14. Погребняк С. Роль принципу недискримінації в загальній концепції рівності / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2007. - № 3 (50). - С. 23-34.

15. Погребняк С. П. Втілення ідей свободи і рівності в праві: історичний аспект / С. П. Погребняк // Державне будівництво та місцеве самоврядування : збірник наукових праць. - Вип. 14. - Х.: Право, 2007. - С. 58-69.

16. Погребняк С. Основні вимоги, що випливають з принципу верховенства права / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2007. - № 4 (51). - С. 41-53.

17. Погребняк С.П. Роль позитивної дискримінації в загальній концепції рівності / С. П. Погребняк // Університетські наукові записки. - 2008. - № 1 (25). - С. 23-28.

18. Погребняк С. Особливості втілення в праві різних аспектів справедливості / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2008. - № 1 (52). - С. 31-42.

19. Погребняк С.П. Історичні витоки верховенства права / С.П. Погребняк // Державне будівництво та місцеве самоврядування : збірник наукових праць. - Вип. 15. - Х.: Право, 2008. - С. 3-13.

20. Погребняк С. Про засоби забезпечення обовязковості права / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2008. - № 2 (53). - С. 36-46.

21. Погребняк С. Значення основоположних принципів права для формування і розвитку правової державності / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2008. - № 3 (54). - С. 91-97.

22. Погребняк С. Про ознаки права / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2008. - № 4 (55). - С. 13-21.

23. Погребняк С. П. Негативна і позитивна свобода в умовах демократичної соціальної правової держави / С.П. Погребняк // Ученые записки Таврического Национального университета им. В.И. Вернадского. Серия «Юридические науки». - Том 21 (60). - № 2. - Симферополь, 2008. - С. 74-81.

24. Погребняк С. Роль основоположних принципів права в забезпеченні прав людини / С. Погребняк // Вісник Академії правових наук України. - 2009. - № 1 (56). - С. 71-77.

Тези наукових доповідей та повідомлень: 1. Погребняк С.П. Верховенство права як передумова формування правової держави / С. П. Погребняк // Проблеми розвитку юридичної науки у новому столітті (До Міжнародного дня науки за мир і розвиток): тези наук. доп. та повідомлень учасників наук. конф. молодих учених (м. Харків, 25-26 грудня 2002 р.) / За ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2003. - С. 3-5.

2. Погребняк С.П. Методологічні засади державної влади / С.П. Погребняк // Методологічні проблеми правової науки: матеріали міжнародної наукової конференції. Харків, 13-14 грудня 2002 р. / Упорядники М.І. Панов, Ю.М. Грошевий. - Х.: Право, 2003. - С. 163-165.

3. Погребняк С.П. Принцип поділу влади: загальнотеоретична характеристика / С.П. Погребняк // Соціально-політичні та соціально-правові проблеми сучасності: збірник наукових тез (за матеріалами XV Харківських політологічних читань). - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2004. - С. 161-163.

4. Погребняк С. Роль судової практики у правовій системі: виступ на міжнародному семінарі «Юридична методологія - основа гармонізації законодавства України до законодавства ЄС», м. Київ, 13-14 листопада 2003 р. / С. Погребняк // Український правовий часопис. - 2004. - № 6. - С. 40-42.

5. Погребняк С.П. Поняття принципів права / С. П. Погребняк // Актуальні проблеми правознавства: тези доп. та повідомлень учасників наук. конф. молодих учених та здобувачів / За заг. ред. проф. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - С. 5-7.

6. Погребняк С.П. Принцип рівності як конституційна вимога / С. П. Погребняк // Теоретичні та практичні проблеми реалізації Конституції України: тези доп. та наук. повідомлень учасників всеукр. наук.-практ. конф. (29-30 червня 2006 р.) / За заг. ред. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2006. - С. 133-137.

7. Погребняк С. Ідея свободи і юридичні акти / С. Погребняк // Сучасні проблеми юридичної науки і практики: тези доп. та наук. повідомлень всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів / За заг. ред. проф. М.І. Панова. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2007. - С. 14-17.

8. Погребняк С.П. Гуманізм як одна з вихідних засад права / С.П. Погребняк // Матеріали наукових семінарів та «круглих столів», проведених Національною юридичною академією України імені Ярослава Мудрого спільно з Академією правових наук України в рамках Фестивалю науки 15-16 травня 2007 року / Упорядники А.П. Гетьман, О.В. Петришин. - Х.: Право, 2007. - С. 122-124.

9. Погребняк С.П. Принцип верховенства права: теоретическая характеристика / С.П. Погребняк // Актуальные проблемы гуманитарных и социальных исследований: материалы V региональной научной конференции молодых ученых Сибири в области гуманитарных и социальных наук. - Новосибирск: Новосиб. гос. ун-т, 2007. - С. 192-194.

10. Погребняк С.П. Роль правової культури для утвердження верховенства права / С.П. Погребняк // Правова культура і громадянське суспільство в Україні: стан і перспективи розвитку: матеріали міжнар. наук. конф., м.Харків, 12 жовт. 2007 р. / Редкол.: Ю.П. Битяк, І.В. Яковюк, Г.В. Чапала. - Х.: Право, 2007. - С. 18-20.

11. Погребняк С.П. Роль принципу добросовісності в правовій системі / С.П. Погребняк // Сучасні проблеми юридичної науки: тези доп. та наук. повідомлень всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів / За заг. ред. А. П. Гетьмана. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - С. 6-9.

12. Погребняк С.П. Особенности реализации в праве разных аспектов справедливости / С.П. Погребняк // Актуальные проблемы гуманитарных и социальных исследований: материалы VI региональной научной конференции молодых ученых Сибири в области гуманитарных и социальных наук. - Новосибирск: Новосиб. гос. ун-т, 2008. - С. 137-139.

13. Погребняк С. Про реалізацію в праві різних аспектів справедливості / С. Погребняк // Антропологія права: філософський та юридичний виміри (стан, проблеми, перспективи) : статті учасників Третього всеукраїнського «круглого столу» (м. Львів, 23-24 листопада 2007 року). - Львів: СПОЛОМ, 2008. - С. 276-290.

14. Погребняк С.П. Свобода та її конституційні гарантії / С.П. Погребняк // Актуальні проблеми конституційного права та державотворення: зб. наук. пр. / За заг. ред. В.М. Олуйка. - Хмельницький: Вид-во Хмельницького ун-ту управління та права, 2008. - Ч. 1. - С. 276-280.

15. Погребняк С. Принцип верховенства права: сутність і структура / С. Погребняк // Актуальні проблеми тлумачення і застосування юридичних норм: збірник статей учасників міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої памяті професора П.О. Недбайла. 28-29 березня 2008 р. - Львів: Юрид. ф-т Львів. нац. ун-ту імені Івана Франка, 2008. - С. 44-45.

16. Погребняк С.П. Про втілення в праві різних аспектів справедливості / С.П. Погребняк // Юридична наука очима молодих вчених: тези доп. та наук. повідомлень всеукр. наук.-практ. конф. молодих учених та здобувачів / За заг. ред. проф. А.П. Гетьмана. - Х.: Кроссроуд, 2008. - С. 3-6.

17. Погребняк С.П. Принцип недискримінації: загальнотеоретична характеристика / С.П. Погребняк // Осінні юридичні читання: тези доп. та наук. повідомлень всеукр. наук. конф. молодих учених 12-13 листопада 2008 р. / За заг. ред. А.П. Гетьмана. - Х.: Нац. юрид. акад. України, 2008. - С. 11-14.