Основоположні принципи філософії історії в творчості Августина Блаженного - Автореферат

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ ЛЬВІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТНауковий керівник: кандидат філософських наук, доцент КОНДЗЬОЛКА Володимир Володимирович, доцент кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка. Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор БИЧКО Ігор Валентинович, професор кафедри історії філософії Київського національного університету імені Тараса Шевченка; августин філософія історія мислитель кандидат філософських наук, доцент ПАСЛАВСЬКИЙ Іван Васильович, провідний науковий співробітник Інституту українознавства імені І. Захист відбудеться “5” червня 2008 р. о 12:00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.02 у Львівському національному університеті імені Івана Франка за адресою: 79000, м. З дисертацією можна ознайомитися у Науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка за адресою: 79005, м.Його філософсько-релігійні творіння справляють і нині відчутний вплив на сучасність, зокрема, на розвиток філософії, теології, історії, моралі тощо. Для нас Августин цікавий головно своїми історіософськими рефлексіями, котрі фактично відкривають першу сторінку філософії історії, написаної в епоху середньовіччя. Дисертаційне дослідження виконується відповідно до теми науково-дослідної роботи кафедри історії філософії Львівського національного університету імені Івана Франка: "Концептуальні засади філософської думки в Україні: історія та сучасність" (номер державної реєстрації - 0107U007416). Для реалізації зазначеної мети поставлено наступний комплекс завдань дисертаційного дослідження: зясувати витоки й сутність процесу становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософії історії в Августина внаслідок розкриття логіки інтерпретації основних історіософських проблем; - Здійснити аналіз історіософських поглядів Августина на основі його головних праць; - Розкрити функціонування і суть засадничих філософських і світоглядно-методологічних ідей у концепції філософії історії Августина у плані осмислення законів та закономірностей історичного процесу, сенсу історії, співвідношення багатьох факторів у суспільно-історичному процесі. У результаті історико-теоретичного аналізу концепції філософії історії Августина обґрунтовано й отримано низку узагальнень та положень, які мають наукову новизну і виносяться на захист: доведено, що Августин Блаженний у рамках християнського світогляду і на основі власної концепції часу створив перше цілісне вчення філософії історії, змістом якого стали проблеми походження людства, його земної історії та кінцевої мети історичного процесу;У ній автор акцентує на основних проблемах та принципах філософії історії Августина Блаженного: принципі монотеїзму, принципі креаціонізму, проблемі добра і зла, свободи волі, провидіння, часу. Дослідження принципу креаціонізму, проблеми "вох Царств" і проблеми часу у філософії історії Августина Блаженного знаходимо у польського вченого Р.Гейнзмана. Античність, наприклад, ще не трактувала історії як процесу розвитку людства, а розглядала історію як гіпертрофований модус мікроісторії. Лише у звязку з "сакральною" історією історія "профанна" (світська) мала свій сенс, а сама "двовимірність" історії - прояв дії вільної волі людини. Уявлення про світ як про ієрархію світлового сходження людства до Бога, вираженого в "Ареопагітиках", автором яких є Псевдо-Діонісій Ареопагіт (V-поч.V ст.), протиставлялося розумінню світу як історії, що розгортається у часі, утвердилося на латинському Заході з допомогою августинівського "Царства Божого".Наше дисертаційне дослідження ставило своїм головним завданням історико-аналітичну реконструкцію головних засад і принципів філософії історії Августина Блаженного і визначення її історичної ролі в подальшому розвитку філософських і релігійних ідей наступних епох. Головні положення філософії історії Августина формувалися у духовному полі світогляду мислителя, який уособлював собою загальнохристиянський світогляд і був домінуючим у тодішньому духовному житті. Августинова філософія історії фактично була першою глобальною теорією історичного процесу, основою якої слугувала біблійна історіографія, і в яку було включено моменти Божої опіки над світом та провидіння, а також поняття предестинації, завдяки чому сама історія мала не лише мету, а й окреслений смисл. Усі етапи розвитку історії водночас вважалися етапами наближення до центрального і головного пункту. Основне положення філософії історії Августина Блаженного зводиться до визнання Бога - Творця, який здійснив реалізацію своєї думки і своєї волі.

Основний зміст дисертації

Наше дисертаційне дослідження ставило своїм головним завданням історико-аналітичну реконструкцію головних засад і принципів філософії історії Августина Блаженного і визначення її історичної ролі в подальшому розвитку філософських і релігійних ідей наступних епох.

У процесі написання цієї роботи нами було піднято, осмислено й науково вирішено такі проблеми: 1. Головні положення філософії історії Августина формувалися у духовному полі світогляду мислителя, який уособлював собою загальнохристиянський світогляд і був домінуючим у тодішньому духовному житті.

2. Поділяючи позицію теоцентризму, Августин виразив повну опозицію античному політеїзму. На цій основі у нього формується ідея універсального Божого Царства, що виходило поза вузькі рамки національного царства Єгови та встановлювало його межі до створення людини і далі до початку сотвореного буття.

3. У контексті ідеї Божого Царства Августин ставить і вирішує фундаментальні проблеми походження людства, історії його земного існування та розуміння кінцевої мети. У своєму загальному вигляді ці проблеми окреслювали теоретичний зміст і суть першої філософії історії, створеної християнським мислителем.

4. Августинова філософія історії фактично була першою глобальною теорією історичного процесу, основою якої слугувала біблійна історіографія, і в яку було включено моменти Божої опіки над світом та провидіння, а також поняття предестинації, завдяки чому сама історія мала не лише мету, а й окреслений смисл. Окрім того історія окреслювала ще і чітку місію, яку можна визнати як рятівну, викупну, виправну, випробувальну та настановчу.

5. Факт створення Августином глобальної теорії історичного процесу став можливим головно завдяки обгрунтованій ним оригінальної концепції розуміння часу. Час для Августина не становив "замкнутого" кола, бо тоді не було б "раніше" і "пізніше". Час мислитель трактував як вихідну лінію, що має початок і кінець, а водночас і головну точку. Початком усього є створення світу, кінцем - перехід до вічності, а центральним пунктом є втілення Слова Божого. Усі етапи розвитку історії водночас вважалися етапами наближення до центрального і головного пункту.

6. У своїй філософії історії Августин намагається реалізувати дуже важливу загальнотеоретичну установку на те, щоб збагнути й осмислити саму логіку історичного процесу, а не відтворити його хронологію. Щоправда, Августин усе ж таки називає і відповідні часові епохи, що відтворюють історичну драму розвитку людства. Серед таких епох він називає епохи: від сотворення світу до потопу;

від потопу до Авраама;

від Авраама до Давида;

від Давида до кінця вавілонського полону;

від вавілонського полону і аж до приходу Ісуса Христа;

від приходу Ісуса Христа і до кінця світу.

7. Основне положення філософії історії Августина Блаженного зводиться до визнання Бога - Творця, який здійснив реалізацію своєї думки і своєї волі. Саме тому вся можлива інтерпретація історії в його доктрині відбувається у рамках християнського віровчення. У цьому звязку сформовано і її основне завдання та мета. Такою метою стає теодицея, чи то прославлення Бога в усій історії людства, а також просвітлення людини не лише в аспекті її земного життя і призначення, а й стосовно її загробних надій та сподівань.

8. Визначальним моментом доктрини Августина було трактування ним людини як субєкта історичного процесу. Остання знову ж таки представлена Августином у світлі християнського віровчення.

Наступним визначальним моментом Августинової філософії історії стала його концепція свободи волі людини, згідно з якою, визнавши людину вільною, він робить останню морально відповідальним та діяльним субєктом історичного процесу. Тобто сама людина творить власну історію, щоправда, завдяки божій благодаті.

9. У своїй філософії історії Августин довів єдність та спільну долю людства на основі християнського догмату гріхопадіння, показавши у цьому звязку початок, загальну мету і сам кінець історичного процесу.

10. Августинова філософія історії у своєму універсалізмі охоплювала як світ земний, так і світ небесний в ідеї Божого Царства. При цьому земна історія людства однозначно представлена в нього як щось перехідне, тимчасове або ж просто - як перехідний ступінь до вічного царства. На цій основі Августин робить висновок про те, що земна історія людства не має особливої вартості сама по собі, порівняно з вічним життям, яке настане після неї. Ця історія відбиває у недосконалий спосіб вічний та незмінний світ Божий. Вона нічого не додає до духовного світу, де одна душа є важливішою за весь матеріальний всесвіт.

11. Августин реально не створив філософії історії земних царств. Усі його помисли були повернуті на віднайдення дороги до Царства Небесного. Тому він веде гостру полеміку із земним царством і, натомість, активно прославляє та звеличує Царство Небесне. Його постійний Євангельський заклик до Царства Божого, що пронизує усю філософію історії мислителя, уможливлює зображення історії людства як дорогу чи шлях саме до Царства Небесного.

12. Зазначається, що Августинова філософія історії є не лише теорією чи теоретичною спорудою. Вона, поза всяким сумнівом, є ще й етичною доктриною, вченням, спрямованим на людський розум і волю кожної людини. А концепція філософії історії Августина як цілісна концепція історичного процесу у своїй побудові має наступні структурні принципи: монотеїзму, креаціонізму, предестинації, фаталізму, провидіння.

Дослідження творчості Августина Блаженного, відкриває можливість глибшого осмислення впливу його філософії історії на розуміння світської історії та на доктринальні установки церкви. Тут є також проблеми повязані з розумінням ролі субєкта в історичному процесі, проблеми співвідношення вічності та часу, й формуванням засад християнської філософії.

Основні положення дисертації викладені автором у таких публікаціях

Поцюрко О.Ю. Моральне зло і свобода волі людини (Августин і Пелагій) // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. - Дрогобич: Вимір, 2004. - Вип. 10. Філософія. - С. 147-158.

Поцюрко О.Ю. Проблема часу в філософії Августина // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Філософія. - 2005. - Вип.13. - С. 6-10.

Поцюрко О.Ю. Принцип креаціонізму в філософії історії Августина // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія Філософія. - 2006. - Вип.14. - С. 11-15.

Поцюрко О.Ю. Розуміння історії в середньовічній філософії” // Вісник Львівського національного університету імені Івана Франка. Серія Філософські науки. - 2007. - Вип. 10. - С. 162-172.

Поцюрко О.Ю. Історія людства як історія "царства земного" і "Царства Божого" у тлумаченні Августина Блаженного // Людинознавчі студії: Збірник наукових праць Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка. - Дрогобич: Науково-видавничий центр ДДПУ імені Івана Франка, 2007. - Вип. 16. Філософія. - С. 64-73.

Поцюрко О.Ю. Людина між вічністю та часом (Августин Аврелій) // Міжнародна наукова конференція “Дні науки філософського факультету - 2005”: Матеріали доповідей та виступів. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - Ч.1. - С. 29-30.

Поцюрко О.Ю. Історія як проблема філософсько-теологічної рефлексії в Августина Блаженного // Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск В. Мельник. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2005. - С. 32-34.

Поцюрко О.Ю. Принцип свободи волі в розумінні Августина Аврелія та Пелагія // Міжнародна наукова конференція "Дні науки філософського факультету - 2006": Матеріали доповідей та виступів. - К.: ВПЦ “Київський університет”, 2005. - Ч.1. - С. 45-47.

Поцюрко О.Ю. Поняття еволюції в Августина Аврелія // Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск В. Мельник. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. - С. 19-20.

Поцюрко О.Ю. Проблема предестинацї в філософії Августина Блаженного // Тези звітної наукової конференції філософського факультету / Відп. за випуск В. Мельник. - Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2007. - С. 21-23.

Поцюрко О.Ю. Осмислення історії в сучасній християнській історіософії неотомізму // Тези міждисциплінарної конференції “Трансформація парадигм мислення та концепцій знання під впливом сучасних викликів у загальній, соціальній, практичній та прикладній філософії” / Відп. за випуск проф. А. Карась. - Львів: Дослідно-видавничий центр НТШ, 2007. - С. 61-62.