Основний обробіток ґрунту під ячмінь ярий після пшениці озимої в умовах південного Лісостепу України - Автореферат

Питання основного обробітку грунту під ячмінь ярий досить широко вивчалось після просапних попередників, а після стерньових, які на сьогодні займають значну частку, це питання вивчалось менше і стосувалось воно лише окремих грунтово-кліматичних умов. Крім того, попередні дослідження мало стосувались вивчення шляхів мінімалізації зяблевого обробітку під ячмінь після різних попередників і колосових зокрема. В звязку з цим виникає необхідність проведення досліджень в даному напрямку, які надають можливість обґрунтувати і рекомендувати для впровадження у виробництво одночасно і найменш енергоємного, і найбільш ефективного основного обробітку грунту під ячмінь ярий після пшениці озимої в умовах південного Лісостепу України. Метою досліджень було встановити експериментальним шляхом можливість мінімалізації основного обробітку грунту під ярий ячмінь після пшениці озимої в південному Лісостепу України шляхом заміни полицевої оранки безполицевим розпушуванням і зменшенням глибини обох способів зяблевого обробітку грунту. В задачу досліджень входило визначення впливу способів та глибин основного обробітку грунту на зміну: агрофізичних показників родючості грунту;Грунтовий покрив дослідного поля - чорнозем опідзолений важкосуглинковий на лесі, в орному шарі якого міститься: гумусу 3,3%, рухомих форм фосфору і обмінного калію за Чириковим - 80-112 мг/кг, азоту лужногідролізованих сполук за Корнфілдом - 80-108 мг/кг грунту. Погодні умови в роки проведення досліджень відрізнялися між собою за сумою опадів та температурним режимом, що дало змогу краще встановити вплив факторів, що вивчалися, на ріст, розвиток рослин і формування врожаю ячменю ярого. Так, в 2002 році в першій половині вегетації ячменю ярого відчувалась нестача вологи, проте в другій половині вегетації кількість опадів перевищувала середньобагаторічні показники. В 2004 році хоч опадів випадало мало, проте за рахунок високої відносної вологості повітря та нижчих температур повітря порівняно з попереднім роком рослини ячменю добре розвивалися. Дослідження за впливом способів та глибин основного обробітку грунту на агрофізичні показники чорнозему опідзоленого проводили в такі строки і за такими методами: щільність грунту - на початку та в середині вегетації ячменю ярого методом ріжучих кілець в модифікації Качинського згідно з ДСТУ ISO 11272-2001;Використання плоскорізного розпушування замість полицевої оранки зумовлювало деяке зниження щільності орного шару грунту як на початку, так і середині вегетації культури і більше воно стосувалось верхньої його частини, а менше - глибших шарів (табл. Із зменшенням глибини полицевої оранки щільність грунту в усіх частинах орного шару на час сівби ячменю мала тенденцію до підвищення, а в середині вегетації цей фактор полицевого обробітку уже не проявлявся. Зменшення глибини плоскорізного розпушування зумовлювало на початок вегетації незначне зростання щільності грунту лише в середній і нижній частині орного шару, а в середині вегетації ячменю ці зміни були уже зворотними, хоча в усі строки і в усіх варіантах абсолютні показники щільності залишались у межах оптимальних параметрів та похибки досліду. Пористість 30-сантиметрового шару грунту в середині вегетації ячменю в середньому за роки досліджень на фоні безполицевого розпушування мала тенденцію до підвищення в напрямі оптимальних параметрів. Від зменшення глибини оранки з 25-27 см до 10-12 см середня за три роки пористість грунту в шарі 0-30 см збільшилася лише на 0,2%, а від зменшення глибини плоскорізного розпушування цей показник зріс на 0,4%.Визначення запасів доступної вологи в грунті показало, що на фоні різних варіантів основного обробітку грунту в шарах 0-30 і 0-100 см перед сівбою ячменю вони були практично однаковими (табл. 3), хоч і спостерігалась тенденція до незначного збільшення цього показника в метровому шарі грунту при збільшенні глибини полицевої оранки та плоскорізного розпушування. Вплив способу та глибини основного обробітку грунту на запаси доступної вологи перед сівбою та в кінці вегетації ячменю ярого, мм НІР05 для фактору Б 3,7-15,9 7,7-15,9 0,9-1,8 6,7-16,0 запаси доступної вологи в грунті зменшилися вдвічі, але як і на час сівби різниці між способами обробітку практично не спостерігалося і вони знаходилися в межах похибки досліду.На інтенсивність виділення СО2 з грунту одночасно впливали і способи, і глибини основного обробітку грунту. При цьому після полицевої оранки в середині вегетації ячменю з грунту в середньому по фактору способів обробітку виділилося на 5,5 мг/м2 за 1 годину вуглекислого газу більше, ніж після плоскорізного розпушування. Що ж до полицевої оранки, то інтенсивність розкладу полотна зростала лише при збільшенні її глибини з 10-12 до 20-22 см, а подальше поглиблення супроводжувалось навіть деяким зниженням цього показника біологічної активності грунту. Так, на час кущення рослин ярого ячменю в середньому за роки досліджень після безполицевого розпушування вміст нітратного азоту в шарі 0-30 см був не нижчим порівняно з оран