Загальні поняття, предмет, завдання та зміст геодезії, картографії, топографії, геології, геоморфології, метеорології, кліматології, гідрології та геоекології. Пов"язаність даних наук між собою та ї характерні особливості. Розв’язок задач з географії.
Сучасна шкільна географічна освіта передбачає всебічний розвиток особистості школяра з урахуванням його природних задатків, здібностей інтересів та потреб. Важливим завданням, яке стоїть перед сучасною шкільною географією, є підвищення наукового рівня навчання, формування в учнів практичних вмінь та навичок. цьому сприяє розвязування учнями різноманітних задач, що дозволяє закріпити теоретичний матеріал, здобути вміння, необхідні у подальшому житті та діяльності.Сам термін "геодезія" походить з Давньої Греції від слів geo - земля та desio - розділяю. Він був запропонований Арістотелем, щоб відділити вимірювання, що безпосередньо повязані з землею, від більш абстрактної науки про виміри фігур - геометрії ("землемірство": geo - земля та metrio - вимірюю). Перше, відоме науці, визначення розмірів Землі було виконане в давньогрецьким вченим Ератосфеном у III сторіччі до нашої ери. Доказами кулястості Землі можуть бути: круглі тіні від Землі на Місяці, які видно під час місячних затемнень (доказ Арістотеля); поступове "занурення" кораблів за обрій у відкритому океані; збільшення дальності видимого горизонту під час підняття вгору; сучасні космічні дослідження та ін. Законами гравітації визначається рух Місяця навколо Землі і Землі та інших планет навколо Сонця.Для того щоб скласти нову карту, приходиться вирішувати складне завдання правильного відображення території земної поверхні у відповідності з тими вимогами, які ставляться до цієї карти а від масштабу визначається характер і повнота її змісту, умовні знаки, методи і способи складальних робіт. Відповідно, земну поверхню на карті приходиться відображувати не з однаковим зменшенням по всіх її частинах, а спотворено: щоб уникнути спотворення, лінії витягують, а в місцях де повинні були би утворитися складки, укорочують. Масштаб це число, що може бути більше 1, якщо розміри обєкту менші розміру креслення, плану тощо (наприклад - малюнки мікроорганізмів, креслення дрібних деталей) - це називають масштабом збільшення, або менше 1 (плани будинків, топографічні та географічні карти, карти зоряного неба) - масштаб зменшення. Мірило на картах та планах може бути представлене у числовому вигляді, іменованому, або графічно: Числове мірило - відношення довжини ліній на плані або карті до довжини відповідних ліній в натурі. На картах і планах під чисельним масштабом підписують іменований масштаб, де за одиницю виміру на карті або плані приймають 1 сантиметр, а горизонтальну проекцію, яка йому відповідає на місцевості, виражають у метрах або кілометрах.Розграфлення аркушів карт наступних, більших масштабів здійснюють паралелями і меридіанами так, що кожному аркушеві карти масштабу 1:1 000 000 відповідає ціле число аркушів цих карт. Так одному аркушеві карти масштабу 1:1 000 000 відповідають: · чотири аркуші карти масштабу 1:500 000, які позначаються великими буквами А, Б, В і Г; номенклатура цих аркушів має вигляд, наприклад М-35-В; · 36 аркушів карти масштабу 1:200 000, які позначаються також римськими цифрами, приклад номенклатури аркушів цієї карти М-35-ХІХ; Аркушеві карти 1:100 000 відповідають чотири аркуші карти масштабу 1:50 000, які позначаються початковими буквами українського алфавіту А, Б, В, Г і номенклатура має вигляд М-35-73-В. Аркушеві карти масштабу 1:100 000 відповідають 256 аркушів плану масштабу 1:5 000, аркуші якого позначають арабськими цифрами від 1 до 256, що пишуться в дужках, наприклад М-35-73-(256).У процесі свого розвитку Земля перебудовувалася, її речовина постійно змінювалася, переміщувалася, розшаровувалася. А якби її маса була більшою, то Земля могла, б у значно більшій кількості утримувала такі гази, як водень і метан. Для формування уявлень про найзагальніші особливості розподілу висот і глибин на земній кулі використовують гіпсографічну криву, на якій виокремлюють два основних гіпсометричних рівні земної поверхні: материковий та океанічний (рис. При цьому відмічають загальний вигляд рельєфу та його форм, визначають їх площі та лінійні розміри, абсолютні висоти або глибини, відносні перевищення тощо, описують елементи, що складають досліджувані форми - схили й субгоризон-тальні поверхні, визначають положення підніж і бровок, характерні кути нахилу деяких поверхонь, описують обриси форм рельєфу чи їх елементів. Платформні рівнини зазвичай мають в основі різновікові платформи земної кори, гірські країни відображують активні орогенічні райони, деякі морські котловини сформовані на місці процесів розтягування земної кори (рифтогенезу), або перетворення глибинних шарів земної кори іншими способами.В середині 20 ст склалася світова актинометрична мережа, на станціях якої виробляються спостереження за сонячною радіацією і її перетвореннями на земній поверхні; були розроблені методи спостережень за вмістом озону в атмосфері, за елементами атмосферної електрики, за хімічним складом атмосферного повітря і ін. Гейгером (Німеччина) і ін. ученими з метою вивчення мікроклімату; надалі вони привели до створення нового розділ
План
ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА
1. ГЕОДЕЗІЯ
2. КАРТОГРАФІЯ
3. ТОПОГРАФІЯ
4. ГЕОЛОГІЯ ТА ГЕОМОРФОЛОГІЯ
5. МЕТЕОРОЛОГІЯ
6. КЛІМАТОЛОГІЯ
7. ГІДРОЛОГІЯ
8. ГЕОЕКОЛОГІЯ
СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
