Основні засади політики країн Європи - Научная работа

Економічні звязки між країнами світу існували завжди, але з поглибленням міжнародного поділу праці економічний взаємозвязок держав стає все більш важливим чинником процесу відтворення, задоволення суспільних потреб та розвитку світового господарства. Зумовлено це тим, що підвищення ефективності господарської діяльності, скорочення суспільних витрат потребують постійного поглиблення спеціалізації виробництва при забезпеченні певного рівня його концентрації. Внаслідок цих процесів відбувається становлення, розвиток та розширення міжнародного співробітництва, формується світове господарство як економічна єдність, поглиблюється інтегрованість країн. Прагнення людства вирішити спільні проблеми мирними засобами, домінування інтеграційних процесів, формування економічних, політичних, військових та інших завдань визначає тенденцію до творення інтеграційних організацій. Саме тут успішно функціонує Європейський Союз - єдине поки що обєднання країн, розвиток інтеграційних процесів у якому, послідовно пройшовши чотири попередні фази (зона вільної торгівлі, митний союз, спільний ринок, економічний союз), дозволяє сьогодні говорити про створення валютного союзу - міжнародної економічної інтеграції найвищого ступеня.європейський союз валютний міжнароднийПершим кроком до цього мало стати утворення Ради Європи. Результатом цього документу стало створення 5 травня 1949 року Ради Європи - першої Європейської організації співпраці. Країнами-засновниками Ради Європи були: Бельгія, Великобританія, Голландія, Італія, Люксембург, Франція та скандинавські країни. Завданням Ради Європи було зміцнення демократії, охорона прав людини та п.ідтримка європейської культурної ідентичності. 1956 р. в ЄОВС виник план перетворення цієї організації на зону вільної торгівлі, але суперечності між країнами, особливо між Англією і Францією, призвели до підписання 25 березня 1957 р. у Римі лише шістьма (з 17) країнами-членами двох договорів: Договір про створення Європейського економічного співтовариства (ЄЕС) та Договір про створення Європейського співтовариства з питань атомної енергії (Євратом) - (Римські договори).Усвідомлюючи своє духовне і моральне надбання, Європейський Союз ґрунтується на неподільних і загальних цінностях - гідність людини, свободу, рівність і солідарність; він спирається на принципи демократії та правової держави. Він ставить людину в основу своєї діяльності, засновуючи громадянство Європейського Союзу і створюючи простір свободи, безпеки та правосуддя. Європейський Союз сприяє збереженню та розвитку цих загальних цінностей при повазі різноманіття культур і традицій народів Європи, а також національної самобутності держав-членів та організації їх публічних властей на національному, регіональному та місцевому рівнях; він прагне сприяти збалансованому та сталому розвитку та забезпечує вільне пересування осіб , товарів, послуг і капіталів, а також свободу установи субєктів підприємницької діяльності. Безумовно, що і Декларація прав і свобод людини 1948 р., і Конвенція про захист прав людини і основних свобод 1950 р., і Міжнародні пакти про права 1966 р. закріплюють перелік прав і свобод, які країни Євросоюзу гарантують своїм громадянам. Європейський Союз прийняв Хартію основних прав Європейського Союзу (далі - Хартія), яка, судячи з назви, і стане основою гарантій прав людини в Євросоюзі.Інститути Європейського Союзу - органи Європейського союзу, які представляють і забезпечують загальні для всіх країн-членів інтереси. На даний момент по всім домовленостям, що повязують усі країни-члени на загальних положеннях, сформовані сім головних керівних органів ЄС. Європейська Комісія - виконавчий орган Європейського Союзу, що складається з 27 членів (рахуючи президента), які призначаються на пять років національними урядами, але повністю незалежні у виконанні своїх обовязків. Європейський Парламент - зібрання з 754 депутатів, що безпосередньо обираються громадянами країн-членів ЄС строком на пять років. Рада міністрів в ЄС - основний орган ухвалення рішень, який збирається на рівні міністрів національних урядів, і його склад міняється залежно від обговорюваних питань: Рада міністрів закордонних справ, Рада міністрів економіки і так далі В рамках Ради представники урядів держав-членів обговорюють законодавчі акти ЄС і приймають або відкидають їх шляхом голосування.На початку 70-х років, за умов зростаючої амплітуди коливань курсу американського долара, розпочалися активні пошуки виходу зі своєрідного критичного стану передусім країн - членів Європейського Економічного Співтовариства ("Спільного ринку"), спрямованих на створення власної регіональної валютної системи. Щоб протистояти гегемонії долара у світовій валютній системі, у березні 1979 р., тобто через рік після набрання чинності Кінгстонською угодою, було створено міжнародну (регіональну) валютну систему - Європейську валютну систему (ЄВС). Отже, однією з особливостей сучасних валютних відносин кінця 70-х років XX ст. була поява поряд із міжнародною валютною системою ре

Зміст

Вступ

1. Основна частина

1.1 Географія, принципи, система і структура Європейського Союзу

1.2 Права людини і громадянина в Європейському Союзі

1.3 Інститути Європейського Союзу

1.4 Економічний і валютний союз, екологічна політика країн Європи

Висновки

Список використаних джерел і літератури