Основні засади функціонування інтеграційних структур в сфері аграрної освіти, науки та виробництва - Статья

Партнери по інтеграції в системі «агроосвіта-агронаука-агровиробнищво» відчувають на собі виклики зовнішнього середовища, яке вимагає від субєктів названої системи постійної адаптації, пошуку механізмів та інструментів збереження конкурентного стану на різного роду ринках (сільськогосподарської продукції, сировини і продовольства, інтелектуальної власності та інновацій, освітніх послуг і ринку пращі та ін.). Тому, говорячи про його модернізацію, а в подальшому і про перехід на інноваційно-інвестиційний шлях розвитку, перетворення аграрної сфери до наукомісткого і високотехнологічного сектору, не можна не враховувати сформовану макроекономічну ситуацію та її наслідки для функціонування цієї найважливішої галузі економіки країни. Однак, для того щоб модернізувати сільське господарство, а тим більше перевести його на інноваційно-інвестиційний шлях розвитку в умовах, коли держава поки слабо проявляє себе як субєкт інноваційної діяльності, в першу чергу необхідно збільшити прибутковість галузі та її фінансову стійкість.З метою підвищення ефективності та якості освітнього процесу, використання інтелектуальних, матеріальних та інформаційних ресурсів для підготовки фахівців і проведення наукових досліджень за пріоритетними напрямами розвитку освіти, науки, культури, техніки та соціальної сфери на базі університету може створюватися університетський комплекс, що обєднує освітні установи, що реалізують освітні програми різних рівнів, інші установи та некомерційні організації або виділені з їх складу структурні підрозділи. В якості основних завдань університетського комплексу мають бути визначені: - забезпечення інтеграції освіти і науки за рахунок використання результатів наукових досліджень у навчальному процесі; Підвищенню ефективності всієї системи аграрної освіти і аграрної науки, її конкурентоспроможності на ринку освітніх та інноваційних послуг, у тому числі за рахунок підвищення якості підготовки наукових, науково-педагогічних кадрів і, природно, молодих фахівців, багато в чому сприятимуть створювані в агропромисловому комплексі України інтегровані структури в ланці «влада - освіта - наука - виробництво - підприємництво». Під навчально-науково-виробничим комплексом - освітньою установою розуміється будь-який вищий навчальний заклад, включаючи його структурні підрозділи, і підприємства, установи, організації при ньому, що мають статус юридичної особи; функціонування вищого навчального закладу як єдиної установи забезпечується: обовязковою участю його наукових та інших структурних підрозділів у навчанні студентів, підготовці аспірантів; виконанням усіма структурними підрозділами рішень вченої ради та керівництва вищих навчальних закладів; утворенням централізованих фондів за рахунок відрахувань з підрозділів, підприємств, установ та організацій, що входять до його складу. Вважаємо цілком правомірним виділити два типи навчально-науково-виробничих комплексів: I тип - навчально-науково-виробничий комплекс, як нова форма інтеграції освіти, науки і виробництва на базі університету (академії) з включенням в структуру навчально-науково-виробничих комплексів юридично, організаційно, економічно і майново (через власність) залежних від університету (академії) підприємств, науково-дослідних інститутів, фінансово-економічних фірм та інших організацій.При вирішенні завдань функціонування інтеграційних структур в сфері аграрної освіти, науки та виробництва потрібна строга вертикаль влади, а це можливо, коли наукові установи увійдуть до складу університету, і буде створений комплекс з єдиним керівником в особі ректора.