Основні закономірності, принципи та завдання регіонального управління в сучасних умовах адміністративного реформування - Статья

Для досягнення зазначеної мети доцільно визначити такі завдання: проаналізувати сучасні наукові дослідження з проблем регіонального управління та дослідити теоретичні засади врядування на регіональному рівні, виявити недосліджені питання в цьому напрямі, уточнити сутнісні характеристики категорій дослідження регіонального управління; розвинути засади застосування в Україні європейських стандартів врядування на регіональному рівні у безпосередньому взаємозвязку з принципами демократичного врядування. Системний підхід дає змогу розробити інституційну модель формування та реалізації регіонального управління, адже застосування методології системного аналізу не лише дало змогу проаналізувати організаційно-правові засади діяльності в системі публічного управління національного та регіонального рівня, їх функціональні ознаки й характеристики, а й визначити загальні тенденції розвитку управління на регіональному рівні. Надзвичайно актуальною проблемою удосконалення державно-управлінської діяльності є раціоналізація співвідношення централізованого і локального правового регулювання розвитку соціально-економічної сфери регіону, що може бути врегульований через визначення обєму, в якому суспільні відносини, які виникають при управлінні соціально-економічним розвитком регіону, можуть бути врегульовані на локальному рівні; обгрунтування необхідності удосконалення засад локального правового регулювання, уточнення кола субєктів локального нормотворення. Вважаємо за доцільне наголосити, що адміністративно-правова сутність регіону визначається через його характеристику як специфічного обєкта управління, а також територіальної громади (місцевого колективу) та тих інтересів (питань місцевого значення), які притаманні первинному субєкту місцевого самоврядування - територіальному колективу; соціально-економічна - через визначення місця регіону в загальному поступальному процесі суспільного розвитку, яке залежить від місця регіону в суспільному розподілі праці, від його функцій у внутрішньодержавних відтворювальних процесах. У широкому розумінні здійснення регіональної політики означає формування державною владою регіональної управлінської системи, а отже й встановлення управлінських відносин між державою та її регіонами і між самими регіонами у державі.Політична система України, її політично-правові інститути та модель організації державної влади ще далекі від оптимальних, про що свідчать нестихаючі дискусії серед політиків і науковців, а також настрої широких кіл громадськості. Дискутуються проблеми демократизації виборчого процесу, пошуку оптимальної для України виборчої системи, налагодження зворотного звязку електорату з його представниками в органах влади та контролю за їх діяльністю. Окрім цього, потребують вирішення інші питання місцевого та регіонального розвитку, зокрема: державна підтримка депресивних територій та територій пріоритетного розвитку; удосконалення законодавства про місцеві вибори на основі змішаної мажоритарно-пропорційної системи; зміцнення транскордонного і прикордонного співробітництва, зокрема, з огляду на розширення Європейського Союзу; вирішення проблем наукового, освітнього, інформаційного забезпечення розвитку місцевого самоврядування; удосконалення кадрового забезпечення місцевого самоврядування, системи підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації службовців місцевого самоврядування; зміцнення судового захисту прав місцевого самоврядування, запровадження системи адміністративних судів; задіяння потенціалу територіальних громад, підтримка нових форм самоорганізації населення, його ініціатив щодо участі у вирішенні питань місцевого значення; підтримка та координація діяльності субєктів муніципального руху, зокрема асоціацій органів місцевого самоврядування, громадських організацій та обєднань у сфері місцевого і регіонального розвитку.