Діалектика: від античності до сучасності, її історичні форми. Альтернативи, принципи, категорії та закони мислення. Діалектика як теорія, її застосування в суспільному житті сучасної України. Діалектичне міркування як метод пізнавальної діяльності.
При низкой оригинальности работы "Основні закони діалектики, їх світоглядне та методологічне значення. Принципи діалектичного осмислення буття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Він поділяє діалектику на буття (кількість, якість, міру), сутність, що являє протиставлення буття самому собі, тобто є рефлектуючим (явище, дійсність та ін.) і поняття, де фігурують категорії, що містять у собі як буття, так і сутність. Безперервний рух і розвиток, взаємоперетворення і перебудова предметів і явищ - це одна із значних рис і форм буття матеріального світу, бо рух і розвиток являє собою необхідну і суттєву, невідємну властивість матерії, без якої вона не може існувати. Будь-який розвиток є рух, тобто зміни взагалі, але не всякий рух є розвиток, оскільки у природі має місце і такий рух, який не є ні прогресивним, ні регресивним, як це характерно для механічного руху, простого пересування, переміщення тіл. Ленін: "Розвиток, що ніби повторює пройдені вже ступені, але повторює їх інакше, на більш високій основі ("заперечення заперечення"), розвиток, так би мовити, по спіралі, а не по прямій лінії; розвиток стрибкоподібний, катастрофічний, революційний; розриви поступовості; перетворення кількості в якість; внутрішні імпульси до розвитку, що надаються суперечностями, зіштовхуванням різних сил і тенденцій, що діють на дане тіло або в межах даного явища або всередині даного суспільства; взаємозалежність і щільніший, нерозривний звязок усіх сторін кожного явища (при цьому історія відкриває все нові і нові сторони), звязок, що надає єдиний, закономірний світовий процес руху - такі деякі риси діалектики, як найбільш змістовного (ніж звичайно) вчення про розвиток" [22]. Розрізняють також звязки за їх силою (жорсткі, коли явище суворо повязане з будь-яким іншим, як, наприклад, органи тіла, і корпускулярні, коли звязки встановлюються статистично, як, наприклад, звязки у деякій популяції); за характером результату, коли одне явище виступає як безпосередня причина іншого; за напрямом дії (прямі і зворотні звязки); за типом процесів, які визначає даний звязок (звязки функціонування, звязки розвитку, звязки керування); за субстратом, або змістом, що є предметом звязку (звязки, котрі забезпечують перенесення речовини, енергії або інформації) та ін.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
