Використання природного каменю для виготовлення гіпсу. Основні етапи твердіння. Технічні характеристики гіпсових в’яжучих. Характеристика екологічно чистого, негорючого будівельного матеріалу. Вивчення особливостей готування та зберігання розчину.
Розрізняють неорганічні (мінеральні) вяжучі речовини (цемент, гіпс, вапно й ін.) і органічні (бітуми, дьогті, пеки, асфальт, а також синтетичні термореактивні поліефірні, епоксидні, феноло-формальдегідні смоли). Їх поділяють на гідравлічні, здатні твердіти і зберігати міцність на повітрі й у воді (наприклад, портландцемент), і повітряні, що твердіють і зберігають міцність тільки на повітрі (гіпс, вапно). Низьковипалювальні гіпсові вяжучі отримують тепловою обробкою природного гіпсу при низьких температурах 110-180? С. Такий гіпс використовують для приготування розчинів, для виготовлення будівельних виробів, для виготовлення декоративних деталей. Для того, щоб приготувати гіпсове тісто потрібно взяти на 2 частини (за масою) гіпсу, 1 частина холодної води, причому в першу чергу вливаючи воду, а в нього енергійно перемішуючи, всипають гіпс.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
