Наукове осмислення феномену туризму, його перетворення за останні десятиріччя із тенденції життя туристської спільноти на базову потребу. Планетарний характер розвитку подорожей. Масштабність туристичної діяльності, обґрунтування сталого розвитку туризму.
Аннотация к работе
За своєю природою туризм виступає в різних іпостасях: він є однією з вагомих та динамічних галузей світової економіки; розвиненою соціальною системою, що генерує величезні потоки подорожуючих, до того ж забезпечує створення сотень мільйонів робочих місць. З розвитком індустріального суспільства, поліпшенням шляхів сполучення, появою залізничного транспорту та пароплавства, подорожі набувають форми організованого, активного відпочинку і отримують власну назву - туризм (з кінця XVIII ст. людей які подорожували з різною метою, відвідували інші країни, почали називати туристами від французького слова "тур" - мандрівка). Можна виділити два періоди еволюції теоретичного вчення про туризм (туризмології): Перший період (передтуризмологічний) - доіндустріальна епоха соціально-економічного розвитку суспільства. У 1966 році в Турині (Італія) був створений міжнародний центр по вивченню проблем туризму, його діяльність знайшла своє відображення в чисельних наукових працях з туризму. В документі були сформульовані основні принципи туризму, як засобу розвитку взаєморозуміння й поваги між народами, фактору індивідуального і колективного самовдосконалення, чинника сталого розвитку туризму, тощо.Підсумовуючи сказане можна зазначити, що наукове осмислення феномену туризму за останні десятиріччя перетворилося із тенденції життя туристської спільноти на стійку закономірність і базову потребу.