Наукове осмислення феномену туризму, його перетворення за останні десятиріччя із тенденції життя туристської спільноти на базову потребу. Планетарний характер розвитку подорожей. Масштабність туристичної діяльності, обґрунтування сталого розвитку туризму.
За своєю природою туризм виступає в різних іпостасях: він є однією з вагомих та динамічних галузей світової економіки; розвиненою соціальною системою, що генерує величезні потоки подорожуючих, до того ж забезпечує створення сотень мільйонів робочих місць. З розвитком індустріального суспільства, поліпшенням шляхів сполучення, появою залізничного транспорту та пароплавства, подорожі набувають форми організованого, активного відпочинку і отримують власну назву - туризм (з кінця XVIII ст. людей які подорожували з різною метою, відвідували інші країни, почали називати туристами від французького слова "тур" - мандрівка). Можна виділити два періоди еволюції теоретичного вчення про туризм (туризмології): Перший період (передтуризмологічний) - доіндустріальна епоха соціально-економічного розвитку суспільства. У 1966 році в Турині (Італія) був створений міжнародний центр по вивченню проблем туризму, його діяльність знайшла своє відображення в чисельних наукових працях з туризму. В документі були сформульовані основні принципи туризму, як засобу розвитку взаєморозуміння й поваги між народами, фактору індивідуального і колективного самовдосконалення, чинника сталого розвитку туризму, тощо.Підсумовуючи сказане можна зазначити, що наукове осмислення феномену туризму за останні десятиріччя перетворилося із тенденції життя туристської спільноти на стійку закономірність і базову потребу.
План
План
Вступ
Наукове осмислення феномену туризму
Висновок
Список використаних джерел
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
