Виділення спільних рис інституційних реформ, що мають місце в авторитарних та демократичних режимах. Розгляд тенденції здійснення плюралістичних інституційних реформ: зростання кількості транзитних переходів до демократії, реформ демократичних інститутів.
Вона проявляється у: 1) зростанні кількості транзитних переходів до демократії; 2) реформі демократичних інститутів (виборчої системи, збалансування відносин між виконавчою та законодавчою владою); 3) децентралізації. Один з основоположників теорії інститутів Д.Норт визнавав, що стійкість інститутів жодною мірою не суперечить тому факту, що вони постійно зазнають змін. Тобто перехід до розширеної інституційної формули є викликом для тих, хто перебуває при владі, та їх конкурентів, що прагнуть запобігти своїй повній поразці чи відстороненню від влади, гарантувати собі певний мінімальний обсяг владних повноважень. Керівництво авторитарних режимів може погодитися на лібералізацію чи демократизацію з тих же міркувань, що й актори у демократичних режимах - заради збереження влади, і можуть підтримувати інституційні реформи у напрямі ускладнення формули поділу влади і розширення складу учасників політичної гри. Детальний аналіз цих феноменів може пояснити перехід від жорсткого до мякого авторитаризму, від авторитаризму до демократії, від мажоритарної до плюралістичної демократії чи інших змін в інститутах демократії.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
