Поняття і типологія політичних режимів. Методи здійснення державної влади в суспільстві. Визначення типу сучасного режиму в Україні та шляхи його удосконалення. Поєднання формальних інститутів країни з патримоніальними формами персонального правління.
Поняття влади дає ключ до розуміння сутності та призначення політичних інститутів і процесів, самої політики. Визначення цього поняття, зясування сутності й характеру політичної влади дає змогу виокремити політичні відносини з усієї сукупності суспільних відносин, має важливе значення для розуміння природи політики й держави. Про важливість поняття влади в науці свідчить існування особливої галузі науки - кратології як сукупності знань про владу. Політичний режим означає сукупність прийомів, методів, форм, способів здійснення політичної державної влади в суспільстві, характеризує ступінь політичної волі, правове положення особистості в суспільстві й певний тип політичної системи, що існує в країні. Своєрідність конкретного державного режиму будь-якого історичного періоду визначається насамперед ступенем зрілості суспільства і державного життя, задачами й цілями, що ставить перед собою держава.Аналіз оточення, або середовища, в якій функціонує політичний режим, необхідно тому, що, з одного боку, це дозволяє зрозуміти, звідки і яким чином він виникає, а з іншого боку, дає можливість побачити дію глибинних соціальних і поза соціальних тенденцій, які, кажучи умовно, повідомляють режиму свої характеристики, надаючи на його формування вплив навіть у тих випадках, коли сам режим відмовляється визнати факт такого впливу. Політика, а значить і режим в значній мірі являють собою соціальні явища, і соціальне середовище заслуговує уважного розгляду. Поза соціальне середовище - це сукупність факторів, що існують відносно незалежно від суспільства, але, тим не менш, надають певний, іноді значний вплив на політику. При визначенні сутності політичного режиму важливого значення набуває сфера, в якій такий режим функціонує. Державний режим означає сукупність прийомів, методів, форм, способів здійснення політичної державної влади в суспільстві, і характеризує ступінь політичної свободи, правове положення особи в суспільстві, а також тип політичної системи, що панує в країні.Перший - політичний режим незалежної Україні називається «неототалітаризмом», який проявляється в домінуванні в політиці й економіці номенклатурно-корпоративних кланів, відсутністю відповідальності урядів перед громадянами, порушенням гарантій прав і свобод пересічного українця. Друга група авторів, характеризуючи політичний режим незалежної Україні, підкреслювала, перш за все, його анархічно-охлократичний характер, що проявляється в розквіті криміналітету та пануванням анархії у всіх сферах суспільного життя, підтримку яким забезпечує сама влада. Пятий напрямок представляють дослідження українських та зарубіжних учених, які трактують політичний режим в Україні за допомогою дихотомії демократія-авторитаризм. Шоста група - спроби охарактеризувати політичний режим незалежної України за допомогою теорій транзиту та демократії [9]. В даній статті буде використовуватися інтеграційне визначення політичного режиму як системи формальних і реальних способів, ресурсів та стратегій взаємодії держави і суспільства, опосередкованих існуючою політичною культурою в цілому [9].Для України, як однієї з держав, що недавно стали на шлях демократичних перетворень, першочергове значення має питання спроможності інститутів демократії витримати випробування часом, вистояти в політичних конфліктах і кризах. · Режимні ознаки, тобто ознаки, що стосуються безпосередньо способів здійснення влади (електоральність, обмежена конкурентність політичного процесу, авторитарність у вирішенні деяких проблем, домінування виконавчої влади, безконсенсусний тип вирішення політичних конфліктів) [6]. Щодо визначення типу політичного режиму України існує велика кількість думок, але єдиним вірним шляхом у вирішенні суперечностей навколо цього питання є спроба зіставити декілька типологій політичних режимів. Так, для України характерна персоналізація влади, коли для політичної самоідентифікації мас головним є не політичні програми, а особистість політичного лідера. Політичний процес в Україні виявляє такі неопатримоніальні ознаки: по-перше, основним агентом політичного процесу в Україні є держава, котра існує не поряд з суспільством, а над ним; по-друге, провідне місце в системі державного управління посідають представники бюрократичного комплексу (в Україні це віднайшло свій відбиток у існуванні «партії влади», що зосереджена навколо президента, і стосунки в якій будуються знову ж таки по принципу клієнталізму); по-третє, у політичній грі переважають ті партії, організації, що підтримують уряд, і нарешті, в українському суспільстві, як і в будь-якому неопатримоніальному суспільстві, сучасні форми громадянського звязку співіснують з численними традиційними і напівтрадиційними формами.Таке визначення підкреслює, що формат політичного режиму значною мірою окреслюється певною сукупністю формальних і неформальних правил, які тим чи іншим способом спрямовують (зєднують) дії політичних акторів у їхній боротьбі за владу. Відповідно, спираючись на доступні стратегії, ресурси і види капіталу, актори прагнуть м
План
ЗМІСТ
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ПОЛІТИЧНИХ РЕЖИМІВ
1.1 Поняття і типологія політичних режимів
1.2 Основні напрями дослідження геополітичних режимів в контексті модернізації України
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ВИЗНАЧЕННЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОДЕЛІ ПОЛІТИЧНОГО РЕЖИМУ
2.1 Проблема визначення типу сучасного політичного режиму в Україні
2.2 Політичний режим в Україні як реальність, модифікаційні тенденції і перспективи
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
