Розвиток емоційної чутливості і творчих здібностей дитини. Сучасна методична позиція викладання образотворчого мистецтва. Загальні традиції національного виховання. Формування характеру з розвинутими національними, етичними, естетичними мотиваціями.
Основні проблеми викладання образотворчого мистецтва (реферат) План Вступ 1. Розвиток емоційної чутливості і творчих здібностей дитини 2. Не змінилися методологічні підходи, не наповнився новим змістом звязок учитель - учень, учень - учитель. (Г. Врецьони, Ю. Дзеровича та ін.) про те, що метою виховання й навчання має бути цілісна людина, тобто слід розвивати не тільки розумові й фізичні сили, а й духовні, не тільки розвиток «голови», а й «серця», Принциповими є погляди на особистість школяра не як на обєкт виховання, а як на активного учасника виховного процесу. Суть духовного виховання можна визначити словами Й.І.Вінкельмана, німецького вченого, історика, мистецтвознавця XVIII ст.: «Мякість серця і вразливі відчуття». Розвиток чутливості, що безпосередньо повязаний із внутрішнім світом учня, аналізом цього світу, гальмується із засиллям «логізму» як у минулій радянській школі, так і в сучасній українській школі. Формотвірна складова ґрунтується на системі живописно-тонального методу О.Соловйова, а не на лінійно-конструктивній системі О.Дейнеки, на якій й побудовані попередні підручники і програми з образотворчого мистецтва.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
