Історія становлення політичних хорватських течій. Вплив подій 1848-1849 рр. в Австрійській імперії та автономній Угорщині на ситуацію в хорватських землях. Різнобічність ідей щодо шляхів їх розвитку. Перегрупування партій і особливості їх діяльності.
При низкой оригинальности работы "Основні причини створення та розвитку політичних партій у хорватських землях (друга половина XIX ст.)", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
На період другої половини XIX ст. під хорватськими землями розумілись Хорватія (терени північного заходу сучасної Республіки Хорватія) і Славонія (територія між річками Драва і Сава), що підпорядковувались власне Угорщині, а згодом отримали адміністративну самостійність в межах монархії. Щодо Далмації (частина власне хорватських земель вздовж узбережжя Адріатичного моря), то до 1797 р. вона належала Венеції, а потім стала частиною австрійських габсбурзьких коронних земель[13]. Найбільшою в хорватських землях у другій половині XIX ст. була Національно-Ліберальна, або Народна партія (народняки), яка представляла інтереси власників мануфактур, купців, чиновників, частини землевласників. Саме ці політики висловлювали переконання в тому, що становище словянських народів у Габсбурзькій монархії можна вирішити шляхом створення федерації, де б словяни були рівноправними з австрійцями і угорцями[1,с.19]. Але слабка внутрішня організація партії, відсутність послідовності у діях призвели до виділення всередині партії трьох угрупувань: крайніх, поміркованих і радикалів.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
