Основні поняття, принципи та організаційні форми діяльності адвокатури - Курсовая работа

Адвокатура в Україні виступає одним із найважливіших правозахисних інститутів. Адже саме адвокатура виступає проміжною ланкою між державою і суспільством, і без реального закріплення цих гарантій, адвокати не зможуть в повній мірі надавати юридичну допомогу. В «Основних положеннях про роль адвокатів» на основі принципових засад Статуту 00Н, Загальної декларації прав людини, Міжнародних пактів про громадянські, політичні, економічні, соціальні і культурні права, ряд інших загальновизнаних документів детально висвітлено всі сторони діяльності адвокатів, їх права, обовязки, а також зобовязання урядів, судових та адміністративних органів щодо забезпечення ефективної роботи адвокатів з консультування та надання допомоги всім, хто її потребує в судах, трибуналах та адміністративних органах. Отже, мета даної роботи полягає в розкритті поняття адвокатської діяльності, визначенні її основних принципів, розгляді гарантій діяльності адвоката, їх закріпленні в Законі України «Про адвокатуру», а також в інших нормативно-правових актах України. В "Основних положеннях про роль адвокатів" на основі принципових засад Статуту 00Н, Загальної декларації прав людини, Міжнародних пактів про громадянські, політичні, економічні, соціальні і культурні права, ряд інших загальновизнаних документів детально висвітлено всі сторони діяльності адвокатів, їх права, обовязки, а також зобовязання урядів, судових та адміністративних органів щодо забезпечення ефективної роботи адвокатів з консультування та надання допомоги всім, хто її потребує в судах, трибуналах та адміністративних органах.Основним змістом поняття „адвокатська таємниця" є відомості, одержані адвокатом при здійсненні ним своїх професійних обовязків, а саме; питання, з яких громадянин або юридична особа зверталась до адвоката, суть консультацій, порад, розяснень, даних попереднього слідства тощо. В такому підході в Законі „Про адвокатуру" не повною мірою реалізується Закон „Про інформацію". На підставі аналізу лише двох статей Закону „Про інформацію" (статті 8, 39) можна стверджувати, що визначення адвокатської таємниці у Законі „Про адвокатуру" є неповним. Отже збереження конфіденційності будь-якої інформації; отриманої» адвокатом від клієнта, а також про клієнта або інших осіб у процесі здійснення адвокатської діяльності, є правом адвоката у відносинах з усіма субєктами права, які можуть вимагати розголошення такої інформації; та обовязком щодо клієнта і тих осіб, кого ця інформація стосується. Предметом адвокатської таємниці є питання, з яких громадянин або юридична особа зверталися до адвоката, суть консультацій, порад, розяснень та інших відомостей, одержаних адвокатом при здійсненні своїх професійних обовязків.В ст. і 4 Основних положень про роль адвокатів зазначено, що адвокат, надаючи допомогу клієнтам при здійсненні правосуддя, повинен додержуватись прав людини і основних свобод, визнаних національним і міжнародним правом, діяти вільно і наполегливо відповідно до закону й визнаних професійних стандартів та етичних норм. В преамбулі до цих правил зазначено, що адвокат у демократичному суспільстві при виконанні своїх професійних обовязків вступає в різноманітні відносини, що покладуть на нього відповідальні обовязки перед клієнтами, судом та іншими органами влади, адвокатською професією, її окремими представниками, суспільством. Забезпечення права на захист віл обвинувачення та палання правової допомоги під час вирішення справ у судах та Інших державних органах реалізується адвокатами в складній системі правовідносин з різними субєктами яка, сама по собі може бути суперечливою. Отже законодавець визначає І адвокатську етику ,тобто гарантує клієнтові певний рівень професійної" поведінки адвоката, визначає межу його етичних обовязків, унеможливлює надмірні претензії до адвоката, захисника захищаючи їх від необґрунтованого і непередбачуваного притягнення до дисциплінарної відповідальності. 9 Правил адвокатської етики закріплюється вимога про дотримання адвокатами принципу конфіденційності, що є необхідною і найважливішою передумовою довірчих відносин між адвокатом і клієнтом, без яких неможливе належне палання правової допомоги.2.2 Вимоги, що предявляються до адвокатаЗвернення до правил адвокатської етики при неврегульованості проблем адвокатури може піддати сумніву інститут захисту прав і свобод людини і громадянина. Подібно тому як в прокурорі часто ми схильні вбачати тільки обвинувача (хоч, як переконались - це далеко не так), так і адвоката найчастіше уявляють собі лише в ролі захисника обвинувачених у вчиненні злочинів. Завдання адвокатури України згідно з Конституцією та Законом «Про адвокатуру», прийнятим Верховною Вадою 19 грудня 1992 р., полягають у сприянні захисту прав, свобод та законних інтересів громадян. Адвокати сприяють усім, хто до них звертається за допомогою, у захисті прав, представляють законні інтереси людей та організацій (юридичних осіб) у всіх державних та громадянських органах, у відносинах громадян між со

Зміст

Вступ

Розділ 1. Історія виникнення адвокатури та поняття “адвокатська таємниця”

1.1 Адвокатська таємниця

1.2 Охорона адвокатської таємниці: етика, деонтологія, право

1.3 Начерк історії адвокатури

Розділ 2. поняття, принципи та організаційні форми діяльності адвокатури

2.1 Види адвокатської діяльності

2.2 Вимоги, що предявляються до адвоката

2.3 Права та обовязки адвоката

Розділ 3. Гарантії адвокатської діяльності

3.1 Оплата праці адвоката та його помічника

Висновок

Список використаної літератури