Держава як основний інститут політичної системи суспільства. Теорії та закономірності походження держави. Форми державного правління та устрою. Основні форми державного правління сучасності. Парламент в механізмі влади. Атрибути та символи держави.
Держава є основним інститутом політичної системи суспільства, що здійснює управління суспільством, охорону його політичної та соціальної структури на основі права за допомогою спеціального механізму (апарату). Суспільство делегує державі (в особі її органів) основні владні функції і повноваження.Різні теорії висловлюють різні причини походження держави: - Теологічна теорія(ідеологи релігій Стародавнього Сходу, християнської церкви, ісламу) походження держави пояснює Божою волею. Договірна теорія(Гоббс, Руссо) обґрунтовує положення, що держава виникла внаслідок угоди (договору) між людьми. Ця теорія виводить державу не з економічних відносин, а безпосередньо з волі людей. На думку прихильників цієї теорії, держава - це організація, яка створюється для керівництва суспільством з боку визначених осіб. Організація, яка виникла із родоплемінних форм, стає державою, коли її зміст і функція зводяться до захисту економічних, політичних та ідеологічних інтересів групи, що володіє основними засобами виробництва.Держави різних історичних епох і народів мало схожі між собою. Суверенітет держави означає, що держава володіє найвищою і необмеженою владою над внутрішніми субєктами в межах своїх кордонів, а інші держави повинні визначати це. Держава нерозривно повязана з певною територією на яку поширюється її влада, а закони мають обовязкову силу. Як свідчить історія, саме територіальні претензії одних держав до інших спричинили численні конфлікти, які переросли у військові зіткнення. Кожна держава функціонує в межах визначеної правової системи.Правова система держави закріплює санкціоновані державою нормативні регулятори суспільного життя, яким повинні підпорядкуватися усі субєкти і обєкти політики.Відповідно - держави поділяються на монархії і республіки. Монархія (гр. monarchia - єдиновладдя) - це форма державного правління, за якої державна влада повністю або частково зосереджена в руках однієї особи - монарха, передається у спадок по кровній лінії. Для монархії характерні такі ознаки: - монарх персоніфікує владу, виступає при здійсненні внутрішньої і зовнішньої політики як глава держави; Для республіки характерні наступні ознаки: - народ - єдине джерело влади, яка здійснюється ним безпосередньо або за дорученням представницькими органами державної влади - вищими виборними органами влади: парламентом і президентом, котрі обираються населенням на певний термін; · свої повноваження президент здійснює безпосередньо (у напівпрезидентських республіках) або через уряд (у напівпарламентських республіках); президент призначає премєр-міністра (главу уряду) лише за згодою парламенту; президент, як правило, є головнокомандуючим збройних сил, визначає військову доктрину держави, є окремим органом державної влади; уряд несе подвійну відповідальність - перед президентом і парламентом, які можуть виявити йому недовіру і відправити у відставку.Якщо парламент висловить уряду недовіру чи відмовить в довірі, уряд повинен піти у відставку або повинен бути звільнений у відставку монархом. Навпаки, в країнах, де існує двопартійна система (Великобританія, Канада, Австралія та ін) або багатопартійна система з однією домінуючою партією (Японія в 1955-1993 рр..) Та уряду в принципі однопартійні, парламентарна модель відносин між парламентом і урядом практично перетворюється у свою протилежність. Юридично парламент здійснюєконтроль над урядом, однак на ділі уряд, який складається з лідерів партії, яка має у парламенті (відповідно в його нижній палаті) більшістю, через цю партійну фракцію повністю контролює роботу парламенту. У такій республіці уряд формується парламентським шляхом з числа депутатів, які належать до тих партіям, які володіють більшістю голосів у парламенті. Як правило, глава держави в подібних республіках обирається парламентом або спеціально утвореною парламентською колегією.«говорильня», «балаканина» від фр. говорити) - найвищий виборний (повністю або частково) орган державної законодавчої влади, в якому здійснюється представництво основних політично активних груп населення країни. Традиційними питаннями, що розвязує Парламент є: - внутрішньодержавні питання В Англії такий законодавчий орган називається парламентом, в США - конгресом, в Швеції - риксдагом, в Норвегії - стортингом тощо. Історично парламент виконував роль амортизатора між владою (монархом) і суспільством, був формою представлення суспільства до влади. Поступово з другорядного органу, покликаного згладжувати конфлікти між владою і народом, парламент перетворився в більшості країн вищий державний орган.Національні символи - це не випадкові знаки і барви, оскільки несуть в собі певний комплекс народних уявлень і позасвідомих уподобань, невідємних від розвитку тієї цивілізації, до якої належить та чи інша етнічна спільність. У сучасному конституційному праві під державними символами розуміють закріплені в законодавстві офіційні знаки (зображення, предмети) чи звукові вираження, які в лаконічній формі виражають одну або кілька ідей політичного характеру і символізують
План
План
Вступ
1.Теорії походження держави
2. Основні ознаки та функції держави
3. Форми державного правління та державного устрою
4. Основні форми державного правління сучасності: парламентська монархія, парламентська та президентська республіки, парламентсько-президентська республіка, їх сутність
5. Парламент в механізмі влади
6. Атрибути держави
Висновки
Література
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы