Ознайомлення з гіпотезами про витоки слов’янства. Розгляд та характеристика експедиційних досліджень українських археологів. Виявлення специфічних особливостей теорії автохтонного походження. Вивчення та аналіз області первинного формування слов’янства.
Питання про походження словян вважається одним з основних питань в історії Східної і Південно-Східної Європи. Проблему становить не тільки визначити прабатьківщину словян, але навіть і відповісти на питання про їх походження. На її рішення спрямовані зусилля різних фахівців-істориків, археологів, лінгвістів, антропологів, етнографів, чиї спільні дослідження повинні, врешті-решт, привести до певних позитивних результатів. Найбільші суперечки виникають при визначенні території формування словян, хронологічних рамок складання словянської спільності. Одна з причин цього - відсутність будь-яких повноцінних письмових джерел про словян до середини VI століття н.е.Проте різні вчені не сходяться не тільки у визначенні місця словянської прабатьківщини, а й у часі виділення словян з індоєвропейської групи. Існує цілий ряд гіпотез, згідно з якими про словян і їх прабатьківщині з упевненістю можна говорити, починаючи з кінця III тисячоліття до н.е. Першим, хто спробував відповісти на питання: звідки, як і коли зявилися словяни на історичній території, був найдавніший літописець Нестор - автор «Повісті временних літ». Саме з Дунаю розпочався процесрозселення словян, тобто словяни не були споконвічними мешканцями своєї землі, мова йде про їх міграції [2; 211]. Пізніше ця група асимілювалася (розчинилася) з жили далі на північ предками словяно-балтійців і дала початок словянам десь на берегах Балтійського моря, звідки словяни і розселилися.Із проголошенням державної незалежності України активізувався інтерес до історичних коренів свого народу, його набутків, ролі й місця в загальноісторичному процесі. Тривалий час в історичній науці спостерігалося протиборство двох теорій походження українського народу - міграційної та автохтонної. Петрова дають підстави вважати автохтонну теорію максимально наближеною до істини. словянство археолог автохтонний Про те, що народ на цій території жив і займався матеріальним виробництвом, свідчать численні писемні, лінгвістичні, археологічні, культурні памятки, а також прямо та опосередковано історичні хроніки стародавніх авторів - Иордана, Прокопія Кесарійського, Менандра Протиктора, Феофілакта Сімоката, Маврикія Стратега, Нестора. Отже, на підставі аналізу памяток, джерел, історичних хронік та наукових розвідок можна визначити спільні ознаки на користь автохтонного походження українців.Таким чином, і з антропологічних даних начебто випливає висновок про те, що областю первинного формування словянства є територія, що безпосередньо прилягає до Середньому та почасти верхній течії Дунаю і охоплює верхівя річок Ельба, включаючи і її ліві притоки, Одеру і Вісли.
План
Зміст
Вступ
1. Міграційна теорія
2. Теорія автохтонного походження
Висновки
Список використаної літератури
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
