Розвиток наукових досліджень промислових комплексів у підприємницькій практиці. Формування стійких виробничих, інфраструктурних, технологічних, постачальницько-збутових зв"язків в організаціях. Концепції локальних територіально-виробничих комплексів.
Розвиток наукових досліджень промислових комплексів у вітчизняній та зарубіжній географічних науках відбувався під впливом декількох панівних методичних підходів, зумовлених як соціально-історичними, так і науково-пізнавальними чинниками. Серед першої групи чинників варто звернути увагу на особливості розвитку суспільних відносин у різних країнах світу, а також логіку і характер соціально-економічних процесів, що спрямовували наукові дослідження відповідно до практичних потреб певної суспільної формації. До другої групи чинників належать загальний рівень наукового пізнання, що сформувався в конкретних умовах розвитку суспільства, й особливості формування теоретико-методичного апарату та можливостей реалізації різних методичних підходів у конкретно-наукових дослідженнях. Отже, дослідження промислових комплексів відбувалось у межах трьох методичних підходів: 1) концепції локальних територіально-виробничих комплексів (TBK); Практична реалізація концепції TBK на різних рівнях та в межах різних виробничих комплексів колишнього Радянського Союзу загалом підтвердила її економічну ефективність в умовах планового господарювання й усуспільнення виробничих процесів, особливо в межах комплексів галузей металургійної, гірничодобувної промисловостей та важкого машинобудування, які створювались за часів СРСР у районах нового індустріального освоєння.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
