Історія діяльності масонських лож на території українських губерній. Причини відновлення інтересу до таємних організацій у сучасній Україні. Аналіз відношення традиційної християнської церкви до масонів. Визначення складу організацій вільного мулярства.
При низкой оригинальности работы "Основні напрямки пострадянських досліджень історії масонства на території українських губерній I чверті XIX століття", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Питання існування масонства на українських землях в першій чверті XIX століття знайшло своє відображення у роботі дослідника 1920-х років Сергія Єфремова [1]. Дослідник, у своїй роботі розглядає масонські ложі та робить спробу проаналізувати їх програмні документи в контексті розбудови української державності та звертає увагу на еволюціонування масонства у таємні політичні товариства. Окрім цього дослідницею було вперше в Україні зібрано та узагальнено матеріали по українському вільномулярству та опубліковано їх у інформаційно-довідковому словнику [11]. Серед російських дослідників вільномулярства особливе місце займає Андрій Іванович Серков, який у своєму дослідженні [13] приділяв особливу увагу не лише масонству періоду XIX століття, а й опублікував повний довідник по історії таємних орденів в Росії [14]. Насамперед, дослідник відзначає, що міністром духовних справ і народної освіти у 1817 році був Олександр Миколайович Голіцин, який, як стверджує автор, сам був масоном та намагався стати над церквою, змінити її суть та затвердити у Російській імперії віротерпимість.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
