Основні напрями сучасної психології релігії - Курсовая работа

Курсова робота Основні напрями сучасної психології релігії ЗМІСТ Вступ 1 Гуманістична психологія 2 Трансперсональна психологія С. Грофа 3 Психоісторія Е. Еріксона 4 Логотерапія В. Франкла 5 Релігія як обєкт дослідження в працях Г. Оллпорта 6 Особливості розуміння релігії в творчості М. Еліаде 7 Дослідження з психології релігії в радянській релігієзнавчій літературі та їх подальший розвиток 8 Психологічна парадигма релігії Є. Торчинова Висновки Література Вступ Тема курсової роботи «Основні напрями сучасної психології релігії ». Одним із найважливіших аспектів концептуально-категоріального аналізу релігійного феномену є поняття «релігійність» як сутнісна характеристика психічного стану особистості. Якщо в релігійному світогляді переважно відображається спосіб життя людини (а він може проявлятися досить різноманітно - у бісоодержимості, крикливстві, фанатизмі, святості тощо), то релігійна духовність «самоконструює» свій власний образ відповідно до образу Божого. Людина «шукає» в образі Бога насамперед власний сенс і відповідь на свої почуття та водночас заражається всім домінуючим емоційним настроєм божественної реальності. Цей показник визначає силу релігійної віри, глибину релігійних почуттів, активність культових дій. Психологія релігії безпосередньо повязана з релігійною психологією - сукупністю релігійних образів, містерій, ілюзій, настроїв і почуттів, у яких безпосередньо відображаються умови життя людей, а також всі порухи людської душі (раціональний, емоційний, вольовий). Отже, термін «релігійна психологія» вживають для виокремлення психологічного зрізу релігійної свідомості. Мета роботи - розглянути гуманістичну психологію, трансперсональну психологію С.Грофа, психоісторію Е. Еріксона, логотерапію В.Франкла, релігію в працях Г.Оллпорта, розуміння релігії в творчості М.Еліаде та дослідження в радянській релігієзнавчій літературі. З дитинства К.-Р. Роджерса виховували у релігійно-етичній атмосфері. Психолог наголошував, що з усіх різноманітних форм живої і неживої природи індивід має найкращі потенційні можливості для всебічного розвитку. Представником гуманістичної психології також є Абрахам Маслоу (1908-1970р.р.). Вони часто переживають містичний досвід, вивищуючись над проблемами буття, долучаючись до вищих цінностей, що спостерігаються у природі людини: істина, доброта, краса, цілісність, єдність суперечностей, життєвість, унікальність, досконалість, необхідність, завершеність, справедливість, порядок, простота, багатство, легкість, гра, самодостатність тощо. 2 Трансперсональна психологія С. Грофа У процесі функціонування гуманістичної психології виокремлюється трансперсональна психологія, яка зміщує акценти на метапотреби і метацінності. У першій половині XX ст. найбільше вивчав трансперсональні стани К.-Г. Юнг. На четвертому посилюються галюцинації, Его повністю розщеплюється, на пятому немовби зливається зі Всесвітом, Абсолютом, Богом тощо [4, с. Вчений довів, що існує пряма залежність між тим, як проходить вагітність і пологи, і тим, як складеться доля дитини, які психічні особливості та захворювання вона може мати у дорослому житті.