Неокласичний напрям, основні течії: монетаризм і неолібералізм. Принцип індивідуалізму як методологічна основа лібералізму. Вчення Дж. Кейнса. Торстейн Веблен, Джон Коммонс, Джон Робсон як засновники інституціоналізму. Кейнсіанство та його еволюція.
Монетаризм (англ. money - гроші) - економічна концепція, згідно з якою грошова маса в обігу відіграє визначальну роль у формуванні економічної конюнктури та встановленні причинно-наслідкових звязків між зміною кількості грошей і величиною валового національного продукту, а також у розвитку виробництва. 1942) - виступає проти активного й широкомасштабного втручання держави в економіку, проти державних заходів стимулювання попиту, висуваючи при цьому гасло «назад до Сміта». Хаєк) - обстоюють мінімальне втручання держави в економіку, надання максимальної свободи підприємцям і торгівцям. Водночас Ерхард обстоював ширше використання державних важелів регулювання економіки (в тому числі державний розподіл ресурсів і контроль за ними), які значно послаблюються після досягнення поставленої мети. До інститутів його прихильники відносять конкуренцію, профспілки, податки, державу, монополії (в тому числі корпорації), сталий спосіб мислення, юридичні норми тощо, а економіку розглядають як систему відносин між господарюючими субєктами, що формується під впливом економічних та неекономічних факторів (серед останніх важлива роль відводиться, насамперед, техніці).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
