Іноземний досвід трансформації власності. Характеристика основних її форм. Дослідження механізму роздержавлення в Україні. Тіньові, криміналізовані схеми приватизації державної власності. Оцінка їх негативних наслідків у постсоціалістичних країнах.
При низкой оригинальности работы "Основні напрями формування нової економічної системи у постсоціалістичних країнах", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Роздержавлення і приватизація мали подолати відчуженість найманих працівників від засобів виробництва, поєднати власність і працю, тим самим прискорити соціально-економічний прогрес, істотно підвищити життєвий рівень населення. Оптимальний розмір державної власності на засоби виробництва має в середньому становити 30-35 %, а власності на частку ВВП, залежно від економічного потенціалу країни - від 35 до 65 %. Використовувались такі найважливіші методи роздержавлення і приватизації: прямий продаж, частка якого становила 44,8 %, ваучерний метод - 23 %, комерціалізація та перетворення на акціонерне товариство - 22,4 %, відкритий аукціон - 10,5 %, безкоштовне передавання майна муніципалітетам, пенсійним фондам і банкам - 8,1 %, відкритий конкурс - 8 %; приватизація державних акціонерних товариств - 4 %. Така модель передбачає придбання переважної частини акцій трудовим колективом (зокрема, менеджерами) або менеджерами з наступним виокремленням частки кожного працівника та правом купівлі-продажу ними акцій інших працівників. Основними принципами роздержавлення і приватизації названо створення можливості для кожного громадянина володіти засобами виробництва, житлом і землею; пріоритетне право трудових колективів і окремих громадян на додаткові пільги для придбання підприємств, житла і земельних ділянок для сільськогосподарського виробництва; продаж обєктів за реальною вартістю шляхом застосовування форм приватизації за наявності конкуренції покупців; громадський контроль та широке інформування населення про процеси роздержавлення та приватизації.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
