Аналіз моделей політичного лобізму: інституціональної плюралістичної, інституціональної корпоративної, неінституціональної корпоративної, квазіінституціональної корпоративної. Висвітлено проблеми та особливості їх функціонування в Україні та світі.
Keywords: political lobbying, lobbying model, lobbying pluralism, lobbying corporatism, lobbying decision. Під лобізмом зазвичай розуміється діяльність окремих осіб або груп відносно органів державної влади з метою надання впливу від імені та в інтересах конкретного клієнта на розробку, прийняття й здійснення зазначеними органами законодавчих актів, прийняття політичних та адміністративних рішень. В свою чергу, під категорією “лобіювання” розуміють процес впливу (тиску) громадян або їх груп на органи влади з метою спонукати останні до прийняття рішень в інтересах громадян, їх обєднань або третіх осіб. Адже держава, здійснюючи свою політику, апріорі не може враховувати інтереси всіх груп тиску, а змушена взаємодіяти лише з тими соціальними партнерами, які мають реальну вагу в суспільстві та відповідні ресурси, спроможні мобілізувати та контролювати значні групи населення [5,с.328]. Отже, здається логічним та обґрунтованим, що при дослідженні суспільно-політичного явища лобізму необхідно виходити саме з плюралістичної моделі представництва інтересів, оскільки лобіювання розглядається автором саме як невід’ ємне право громадян брати участь у державному управлінні та створювати з цією метою свої обєднання (групи інтересів).
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
