Положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Розгляд критерію законності у Європейському суді. Повноваження національних органів влади щодо обмеження прав громадян. Міжнародний контроль та підзвітність за прийняття рішень суду.
Аннотация к работе
Розгляд критерію законності повязаний із тим, що у задекларованих правах та свободах Конвенції передбачено певні винятки, можливі обмеження, які насамперед зазначаються у законі (law). Задля досягнення результату слід виконати такі завдання: проаналізувати практику ЄСПЛ та виокремити основні критерії визначення законності; виділити критерії щодо аналізу законності у розумінні якості закону; розкрити критерії законності суду. З іншого боку, якщо таку підставу для позбавлення свободи національне законодавство не передбачає, Суд визнає наявність порушення статті 5» [1, с. Гомєн, поняття «законність» набуває в практиці Суду автономного тлумачення, чинний національний закон ураховується лише як вихідний пункт, текст та/або застосування якого Суд перевіряє у світлі більш широких критеріїв законності [1, с. Автори посібника «Тлумачення та застосування Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод Європейським судом з прав людини та судами України» зазначають, що, іншими словами, це положення можна розуміти так: «...якщо в Конвенції (а так само і в практиці Європейського Суду з прав людини) закріплено менші гарантії прав людини, ніж у національному законодавстві, то держава не може, посилаючись на Конвенцію або тлумачення її норм, яке було здійснене Страсбурзьким судом, порушувати чи обмежувати права, передбачені національним правом» [2, с.Законність, передбачена у низці конвенційних прав, визначається за такими загальними правилами (критеріями): 1) урегульованість національним законодавством; Вказані правила (критерії) є певними маркерами, за якими з огляду на практику Європейського Суду можна тестувати законність обмеження права, як-то: законність затримання, законність втручання у приватне, сімейне життя, а також законність суду. Основні критерії щодо аналізу законності у розумінні «якості» закону: 1) доступність, чітка відповідність норм щодо оцінки певної поведінки; Законність існування суду та законність складу суду слід визначати з використанням вищевказаних загальних правил (критеріїв). Останні слід класифікувати на: 1) порушення функціональні (суд діє врозріз зі встановленою метою діяльності, відповідно, врозріз із кримінально-процесуальною функцією), 2) порушення повноважень (суд застосовує повноваження - засоби, які не визначені законодавством, або з порушенням порядку застосування таких засобів), 3) порушення предмета відання (суд застосовує повноваження щодо справ, які віднесені до відання іншого суду).