Наведення результатів вивчення грибних хвороб озимого тритикале в умовах Лісостепу України. Виявлення особливостей розвитку збудників хвороб на різних за стійкістю сортозразках. Проаналізовано расовий склад збудника бурої листкової іржі озимого тритикале.
При низкой оригинальности работы "Основні грибні хвороби озимого тритикале та джерела стійкості до них в умовах лісостепу України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Потреба у вивченні фітопатогенного комплексу озимого тритикале постала в звязку з появою нових сортів і розширенням посівних площ цієї культури. Тому поряд з оцінкою стійкості проти хвороб існуючого селекційного матеріалу виникла потреба провести пошук нових джерел стійкості з метою включення їх до селекційного процесу. Аналіз літературних джерел не дає чіткої відповіді на питання стійкості тритикале проти хвороб. Таким чином, актуальність досліджень зумовлена необхідністю проаналізувати патогенний комплекс озимого тритикале, виявити найбільш поширені хвороби культури в умовах Лісостепу України, вивчити стійкість проти них сортів і селекційних зразків. Дати імунологічну характеристику селекційного матеріалу озимого тритикале, виділити джерела стійкості проти хвороб.Аналіз літературних джерел засвідчує актуальність теми дисертаційної роботи, підтверджує доцільність проведення досліджень, спрямованих на встановлення фітопатогенного комплексу озимого тритикале, уточнення основних грибних хвороб культури та виділення джерел стійкості проти них. Для вивчення різниці в кількості і розмірах продихів на різних за стійкістю проти бурої листкової іржі зразках озимого тритикале, розміру уредініопустул і кількості утворених ними уредініоспор; впливу воскового нальоту і товщини кутикули листків на розвиток борошнистої роси застосовували загальноприйняті методики (Попкова К.В., Качалова З.П., 1984). У місцях проведення досліджень найпоширенішими хворобами були бура листкова іржа, борошниста роса, септоріоз листя, фузаріоз колоса, кореневі гнилі і снігова пліснява. У звязку з цим було проаналізовано здатність патогена продукувати уредініоспори на різних за стійкістю зразках озимого тритикале - сорті АДМ-5 (висока стійкість, бал 8); стійких лініях 308-03 і 249-03 (бал 7-6); сорті АД 3/5 (слабка сприйнятливість, бал 5); сприйнятливих лініях 328-03 і 343-03 (бал 4-3) та лінії 316-03 (висока сприйнятливість, бал 2). У результаті на досліджених сортозразках озимого тритикале (сорти АДМ-11, Поліський 7; лінії 310-03, 343-03 і 392-03) відмічено появу борошнистого нальоту після їх зараження як пшеничною популяцією збудника, так і сумішшю конідій, зібраних з озимого тритикале.В умовах Лісостепу України з різних органів озимого тритикале виділено та ідентифіковано 16 видів фітопатогенних грибів, що належать до 11 родів, 7 родин, 6 порядків і 4 класів. Найпоширенішими грибними хворобами озимого тритикале були бура листкова іржа (зб. Залежно від погодних умов і стійкості селекційного матеріалу розвиток хвороб досягав: бурої листкової іржі - 68,5%; борошнистої роси - 28,5; септоріозу листя - 73,6; фузаріозу колоса - 24,3; кореневих гнилей - 38,5%. Проникнення збудника бурої листкової іржі в рослину залежить від здатності гриба утворювати апресорії і кількості продихів на листковій поверхні.
План
Основний зміст роботи
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
