Я-концепція в сучасних психологічних дослідженнях: сутність та головний зміст, принципи та напрямки вивчення. Головні психологічні особливості соматично хворих дітей, фактори та типи, специфічні ознаки їх розвитку. Особливості самооцінки підлітків.
Аннотация к работе
Роджерс (1951): Я-концепція складається з уявлень про власні характеристики і здібності індивіда, уявлень про можливості його взаємодії з іншими людьми та з оточуючим світом, ціннісних уявлень, повязаних з обєктами чи діями і уявлень про мету чи ідеї, які можуть мати позитивну чи негативну спрямованість [3]. Вона включає оцінні судження, які виникають в результаті реакції індивіда на самого себе, а також уявлення про те, як він виглядає в очах інших людей; на основі останніх і формуються уявлення про те, яким хотів би бути і як повинен поводитись індивід. Бернс відводить самооцінці роль емоційно-ціннісної структури, прирівнюючи її до самовідношення.Він вважає самооцінку засобом і умовою формування Я-концепції, так як вона виступає в якості санкцінованого механізма Я-концепції, забезпечує ієрархію знань людини про себе. У літературі вже неодноразово наголошувалося, що хвороба звужує простір можливої активності людини, створює дефіцитарниє умови для розвитку його особи, може навіть спровокувати кризу психічного розвитку людини і внаслідок цього виникнення психічних новоутворень як нормального, так і патологічного типа. Якщо для лікаря хвороба виступає перш за все як страждання тіла (відзначимо відразу ж, що навіть психіатри, що мають справу з душевними хворобами, більшою мірою зайняті пошуками мозкового субстрата цих хвороб, не дивлячись на традиційну для європейської медицини установку на те, що слідує лікувати хворого, а не хвороби тільки), то для психолога вона, головним чином, виступає в своїй людській якості: як подія життя і як страждання душі[56].