Поняття правотворчості, її ознаки, функції, зарубіжний досвід. Стадії правоутворення та законотворчого процесу, класифікація його суб"єктів. Законодавча техніка, правотворча діяльність українських судів. Нормативна регламентація процесу створення закону.
3.2 Правотворча діяльність Українських судівПравотворчість охоплює собою безпосередню діяльність уповноважених на те державних органів щодо вироблення, прийняття, зміни, доповнення або скасування нормативно-правових актів. Такого роду правотворчість в юридичній літературі нерідко називають правотворчістю у власному («буквальному») сенсі слова. Поряд з правотворчістю у вузькому сенсі слова в науковому юридичному лексиконі досить часто використовується також термін і поняття «правотворчість в широкому сенсі слова». Необхідність існування підготовчого процесу обумовлюється потребою підвищення якості видаваних актів, що залежить не тільки від рівня власне самої правотворчої діяльності державних органів, а й від рівня проводилися до прийняття того чи іншого правового акта підготовчих робіт. Основними імпульсами щодо створення закону чи іншого нормативно - правового акта є суспільно значуща проблема, гостра соціальна ситуація, не вирішення питань, тобто те, що має велике значення для більшості людей, для держави в цілому.Принцип законності полягає в тому, що розробка і прийняття нормативно - правових актів повинна проходити з дотриманням правової процедури і не виходити за межі компетенції субєктів, які їх приймають. Реальна участь громадян у розробці правових актів свідчить про демократизм цього процесу і дає можливість узагальнювати і враховувати волю та інтереси громадян, їх думку, пропозиції щодо зміни та покращення проектів; дає змогу встановлювати, попереджати й усувати різні помилки, слабкі, невдалі формулювання проектів і приймати всебічно обґрунтовані та ефективні правові акти; своєчасно змінювати або скасовувати застарілі акти, що гальмують суспільний розвиток; допомагає виявити нагальні суспільні потреби, що потребують якнайшвидшого правового регулювання та виробляти нові, більш досконалі рішення. Вбачається за доцільне також визначати і законодавчо закріпити перелік питань, із яких нормативно - правові акти можуть бути прийняті лише після їх обговорення громадянами. Важливе значення для демократизації та розширення способів участі громадян у процесі правотворчості має: вдосконалення методики вивчення громадської думки; більш уважне ставлення до пропозицій і зауважень громадян, своєчасний їх розгляд, узагальнення та облік при розробці правових актів; подальше зростання освіченості, загальної та правової культури населення, що сприятиме компетентній участі його у правотворчості; розширення юридичних гарантій і правових можливостей безпосередньої участі громадян у розробці правових актів та ін.; Принцип системності і узгодження означає послідовність у правотворчості, взаємозвязок і взаємодію законодавчих актів, обовязкову узгодженість кожного нормативного акта з нормами конституції, іншими законами, актами відповідної галузі та інших галузей права, з нормативно - процесуальними та ратифікованими міжнародно-правовими актами.Передпроектна стадія: - формування юридичного мотиву про необхідність внесення змін до чинної системи норм права - відбувається на рівні правосвідомості в результаті виявлення волі народу (колективу), обєктивно зумовленої потребами його соціального життя; - правотворча ініціатива (фр. initiative - почин) - обґрунтування юридичної значущості правової регламентації - видання нормативно-правового акта. До підготовки проектів нормативно-правових актів (головним чином, законів) залучаються партії, профспілки та інші громадські обєднання; - попередній розгляд проекту нормативно-правового акта правотворчим органом. Коло субєктів, що володіють правом законодавчої ініціативи, строго обкреслений у законодавстві, тому що законодавча ініціатива, на відміну від будь-якого іншого звертання в правотворчий орган із законопроектом, припускає юридичний обовязок компетентного органа розглянути проект, що надійшов, чи пропозиція. У визначених випадках у законодавчому процесі може брати участь уряд, а іноді, у рідких випадках, він здійснюється за допомогою особливої процедури - референдуму. Зміни і доповнення до закону можуть вноситися шляхом вилучення або доповнення його структурних частин, прийняття поправок або викладення тексту закону в новій редакції.В юридичній літературі щодо характеристики правотворчості існує різноманітна термінологія - "правотворча техніка", "законодавча техніка", "юридична техніка", "нормо проектна техніка", "техніко - юридичне оформлення" тощо. Отже, включає два взаємоповязаних процеси - процес створення правових актів, та - систематизації нормативно - правових актів. Поряд з поняттям "юридична техніка" широкого вжитку в теорії і практиці набуло поняття "правотворча техніка", зміст якого визначає система засобів, правил і прийомів підготовки компетентними органами юридичних актів. Воно містить у собі методики роботи над текстами усіх нормативно - правових актів, прийоми найдосконалішого викладу думки нормо творця у статтях юридичних актів, вибір доцільної структури кожного з них, термінологію та мову, способи
План
ЗМІСТ правотворчість законотворчий суд
Вступ
Розділ І. Загальна характеристика правотворчості
1.1 Поняття, види правотворчості та її ознаки
1.2 Функції та принципи правотворчості
Розділ ІІ. Стадії законотворчого процесу
2.1 Поняття стадій законотворчого процесу
2.2 Субєкти стадій законотворчого процесу
Розділ ІІІ. Законодавча техніка. Правотворча діяльність Українських судів
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
