Визначення предмета, методів та функцій політології. Огляд історії розвитку світової політичної думки. Особливості політичного режиму влади та його різновидів. Характеристика правової держави і громадянського суспільства. Оцінка політичного лідерства.
Політологія значною мірою молода наука. Науковий статус закріплюється за нею в 50-х роках XX ст. Але сам процес формування політології, як науки, починається з XIX ст. Це повязано з остаточним переходом європейських та північноамериканських суспільств від феодалізму до капіталізму. Вказаний процес потягнув за собою глобальні зміни в економічній та соціально-політичній сфері людської життєдіяльності. Розвиток промислового виробництва, освіти, науки та техніки кардинально змінили людське життя. Механізм вказаних трансформацій можна пояснити наступним чином.
В економічної сфері сільське господарство, як основа феодальної економіки, відступає на другій план. Основою економіки капіталізму стає промислове виробництво. Вказана економічна передумова автоматично потягнула за собою зміни в соціальній структурі капіталістичних суспільств. Якщо при феодалізмі, основними соціальними верствами були феодали і залежні від них селяни, то при капіталізмі соціальну структуру очолюють самі капіталісти (підприємці - власники засобів виробництва) і наймані працівники ? робочі (які отримали в ХІХ ст. назву - пролетарії). Враховуючи той факт, що промислове виробництво засноване на використанні складних машин та механізмів, власники засобів виробництва, обєктивно, зацікавлені в наданні освіти своїм робітникам. Не тому, що капіталісту притаманна філантропія, а тому що йому потрібна кваліфікована робоча сила, яка здатна приносити прибуток (техніка в руках дикуна груда металобрухту). Крім того, надприбутки приносить не тільки експлуатація, але і нові технології, які може надати лише наука. Таким чином, в ХІХ столітті починається бурхливий розвиток освіти і науки, відбувається науково-технічна революція. Широке коло соціальних верств набуває можливості отримувати освіту, начальну, середню та вищу. Завдяки чому починає змінюватися світогляд, як окремої людини, так і суспільства загалом. Людина вже відчуває, що вона не раб, не другосортна істота, а особистість, унікальна і неповторна. Водночас рівна всім іншим особистостям, не зважаючи на майновий та соціальний стан (я людина, а людина звучить гордо). Більш того, требо нагадати, що буржуазні революції проходили під гаслами свободи, рівності і братерства. Як наслідок, нижчі соціальні верстви розпочинають вимагати для себе рівних соціальних, економічних і політичних прав. Правлячі верстви відмовляються йти їм на зустріч, в наслідок чого, починають виникати соціально-політичні конфлікти. Глухе незадоволення поступово переростає в активні дії: пікети, демонстрації, страйки, і, найвищу форму соціально-політичного конфлікту - революцію. В ХІХ ст. Європу і Північну Америку лихоманить від революцій в Австро-Угорщині, Німеччині, Франції, потужного робітничого руху в Великій Британії і Сполучених Штатах, революційного терору в Російській імперії. Але революції приносять з собою людські жертви, руїну, різке падіння рівня життя. Тому, заради запобігання соціально-політичній та економічній катастрофі, правлячі кола змушені були йти на компроміс, який виразився в наданні загального виборчого права широким верствам населення, які розпочинають приймати безпосередню участь в політичному житті своїх держав, завдяки участі в виборах представницьких органів влади. Як наслідок процесів, що відбулись в другій половині XIX ст., виникла обєктивна потреба в окремій науці, яка б зробила обєктом дослідження політичну сферу життєдіяльності людини та суспільства, з метою виявлення загальних законів та закономірностей розвитку політичних процесів і систем, тощо. А також з метою виявлення на ранній стадії різного роду політичних конфліктів, прогнозування можливих шляхів їх розвитку та рекомендацій щодо подолання або мінімізації негативних наслідків цих процесів. Крім того, заради розробки різного роду методик, за допомогою яких стало б можливо впливати на політичну свідомість суспільства, особливо під час виборів.
Таким чином, вже в другій половині XIX ст. політологія починає набувати своїх сучасних рис. Особливо швидко процес формування політології як науки відбувається в Франції і Сполучених Штатах Америки. Що було зумовлено формою державного правління вказаних держав. США і Франція на той час були єдиними республіками (не враховуючи Швейцарську конфедерацію) в світі. Всі три гілки влади (законодавча, судова і виконавча) у вказаних державах обирались за допомогою виборів. Саме тому, в них більшою мірою відчувалась гостра суспільна потреба в політичній науці. Під час викладання предмета в коледжах і університетах США починається становлення політології як самостійної академічної дисципліни. Так в 1857 р., в Колумбійському коледжі утворюється кафедра історії і політичної науки. В 1880 р. в тому ж коледжі виникає перша школа політичної науки. В 1903 р. утворюється Американська асоціація політичних наук, яка поєднала політологічні наукові та навчальні інститути.
В цей же час і в Європі починається перетворення політології в самостійну наукову та учбову дисципліну.
План
Зміст
Лекція № 1. Предмет, методи та функції політології
Лекція № 2. Історія розвитку світової політичної думки
Лекція № 3. Політика і влада
Лекція № 4. Політичний режим влади та його різновиди
Лекція № 5. Держава в політичній системі суспільства
Лекція № 6. Правова держава і громадянське суспільство
Лекція № 7. Вибори і виборчі системи
Лекція № 8. Політичні партії та партійні системи1
Лекція № 9. Людина і політика
Лекція № 10. Політичні еліти та політичне лідерство
Лекція № 11. Політична культура
Література
Лекція № 1. Предмет, методи та функції політології
Виникнення політології як науки. Предмет і обєкт політології.
Звязок політології з іншими соціально-гуманітарними дисциплінами.
Методи та функції політології.
1. Виникнення політології як науки. Предмет і обєкт політології
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
