Основи політології - Учебное пособие

Оскільки політика була інтегрована в суспільне буття, філософія як універсальна наука супроводжувала людину все життя, здійснюючи пошук оптимального політичного ладу. Знання про політику, які сформувала антична філософська думка, стали основою політичної філософії наступних епох, незважаючи на відмінність їх емпіричного матеріалу, особливості історичного часу, розмаїття суспільнополітичних традицій у різних країн та народів. В останні десятиліття розширилися функції політичної філософії, сформувалися методи, структура філософського знання, окреслилося їхнє розмежування з наукою про політику. Для розуміння сутності й функціонального призначення політичних явищ, інститутів важливо знати історію світових політичних вчень, яка досліджує виникнення і розвиток теоретичних знань про політику, владу, державу, право, демократію, генезис політичних категорій, їхній вплив на політичне життя. Беспотис), вважаючи, що вона, на відміну від політології, досліджує вплив суспільства на державу, суспільного ладу на політику.Монтескє, вважаючи, що суспільство не може існувати без уряду, розрізняв державу як союз громадян та державу як сукупність посадових осіб. Локк вважав, що люди домовилися заснувати державу саме з метою надійного забезпечення природних прав, рівності й свободи, захисту особи та власності - цінностей громадянського суспільства. Локк вважав, що держава покликана передусім захищати особисту свободу і власність, здобуту працею людей; вона діє тільки у строго окреслених межах, вихід за які може призвести до громадянської непокори; люди повинні мати право протистояти сваволі уряду, чинити йому опір і навіть вдаватися до сили для його повалення, коли він спрямовує свою владу назавойовництво, узурпацію, тиранію, або у разі його розвалу. Громадянське суспільство - суспільство громадян із високим рівнем економічних, соціальних, політичних, культурних і моральних рис, яке спільно з державою утворює розвинені правові відносини; суспільство рівноправних громадян, яке не залежить від держави, але взаємодіє з нею заради спільного блага. Серед повноправних громадян теж існувала градація, приміром, на громадян від народження (у римському полісі) та громадян, що стали ними згідно з постановою народних зборів («зроблені громадянами»).Галузь політичної науки, яка досліджує владу, називається кратологією, а вчені, які аналізують її - крато-логами. Політологи порізному тлумачать поняття «влада». Більшість вчених вважає, що джерелом влади є політичне панування, яке постає як панування інтересу, має багато форм, основною з яких влада. Автори таких тлумачень не враховують, що для завоювання влади необхідно спершу стати реальною політичною панівною силою і завоювати владу, а далі - закріпити своє панування. Вона пояснює владу як вроджений інстинктивний потяг людини до влади, панування аж до агресії.З утвердженням в Україні демократії політична культура та ідеологія повинні вийти насамперед за межі офіційних норм і лояльного ставлення до влади, властивих тоталітаризмові. Політична культура - типова, інтегральна характеристика індивідуального чи колективного соціального субєкта та соціальних інститутів, суспільства в цілому, що фіксує рівень розвитку їх політичної свідомості, політичної діяльності та поведінки. Те саме стосується і політичної культури окремої особи як сукупності елементів її політичної свідомості й поведінки, їх характер і якість, самобутній зміст, взаємодія та обумовленість дають змогу оцінювати рівень політичної зрілості людини, її політичну культуру. Система компонентів політичної свідомості формує світогляд субєктів політики - їхнє розуміння світу, місця і ролі в ньому людини. За ознакою субєкта політики (соціологічний підхід) розрізняють такі її рівні: політична свідомість суспільства; політична свідомість соціальної спільноти (клас, нація, професійна, вікова група і т. ін.); політична свідомість особи.Наукова неспроможність цього підходу полягає не тільки в тому, що «соціалістичні» конфлікти були часто гострішими від «капіталістичних», а в твердженні про можливість існування суспільства або цілком безконфліктного, або з незначними локальними конфліктами. Парсонс: 1) кожне суспільство - відносно стійка й стабільна культура; 2) кожне суспільство - добре інтегрована структура; 3) кожний елемент суспільства має певну функцію, тобто щось вкладає для підтримання стійкості системи; 4) функціонування соціальної структури спирається на ціннісний консенсус членів суспільства, який забезпечує стабільність та інтеграцію. Дарендорф: 1) кожне суспільство змінюється в кожній своїй точці, соціальні зміни - постійні та наявні скрізь; 2) кожне суспільство в кожній своїй точці пронизане розбіжностями й конфліктами, конфлікт - постійний супутник суспільного розвитку; 3) кожний елемент суспільства робить свій внесок у його дезінтеграцію та зміни; 4) кожне суспільство засноване на тому, що одні члени суспільства змушують до підпорядкування інших. Натомість пошук взаємних компромісів, способів урегулювання конфліктів може зняти гостро

ЗМІСТ

РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК ПОЛІТОЛОГІЇ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ

1.1 Політологія як наука і навчальна дисципліна

Політологія в системі суспільних наук

Предмет політології

Структура та функції політології

Методологія політології

1.2 Політика як соціальне явище

Сутність, структура й функції політики

Політика й сучасний розвиток українського суспільства

1.3 Виникнення та еволюція світової політичної думки

Суспільнополітичні уявлення Давнього світу

Політичні вчення епох Раннього християнства і Середньовіччя

Політична думка Нового часу

1.4 Зародження і розвиток політичної думки в Україні (X - початок XX ст.)

Еволюція політичних ідей від Київської Русі до козацько-гетьманської держави

Суспільнополітична думка доби українського національного відродження

1.5 Утвердження політології як науки

Інституювання й теоретичні передумови формування політичної науки

Основні національні школи й проблемні підходи сучасної західної політології

1.6 Українська політична думка XX століття

Націоналкомуністична течія української політичної думки

Політичні ідеї української міжвоєнної еміграції: Дмитро Донцов, Вячеслав Липинський

Суспільнополітична думка повоєнної української еміграції: Володимир Винниченко, Іван ЛИСЯКРУДНИЦЬКИЙ

РОЗДІЛ 2. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ПОЛІТИЧНЕ ЖИТТЯ

2.1 Громадянське суспільство

Поняття та особливості громадянського суспільства

Становлення й утвердження інституту громадянства

Права людини в сучасних міжнародних відносинах

Культура громадянства в сучасному світі

2.2 Політичне життя суспільства

Політичне життя у структурно-функціональному вимірі

Виборча система

Політичне життя як уособлення багатоманітності політичних процесів

2.3 Демократія в політичному житті сучасного світу

Демократія та її роль у політичному процесі

Основні критерії, принципи та ознаки демократичної організації суспільства

2.4 Людина і політика

Людський вимір політики і напрями політичної соціалізації особи

Людина як субєкт політики та основні параметри її діяльності

2.5 Етнонаціональні відносини й національна політика

Соціально-етнічні спільності: народ, етнос, нація

Етнонаціональні відносини і світовий досвід самовизначення народів

2.6 Етнонаціональна політика в Україні

Мета і завдання вітчизняної етнонаціональної політики

Зміст, принципи і субєкти етнонаціонального розвитку

Етнонаціональні виміри і механізм вдосконалення українського суспільства

РОЗДІЛ 3. ПОЛІТИЧНА ВЛАДА І ПОЛІТИЧНА СИСТЕМА СУСПІЛЬСТВА

3.1 Політична влада

Влада як системоутворюючий чинник політичної системи

Основні концепції політичної влади

Форми та механізм політичної влади

Поняття легітимності та принцип поділу влади

3.2 Політична система суспільства

Поняття і структура політичної системи

Функції й типологія політичних систем

3.3 Політична система України

Проблема становлення політичної системи України

Модель суспільнополітичного устрою в сучасній Україні

Стратегія подолання економічної кризи й розвитку політичної системи України

3.4 Держава в політичній системі суспільства

Поняття «держава» і теорії її походження

Типи, структура і функції держави

Структура держави

Форми державного правління і державного устрою

Демократична, соціальна, правова держава

Майбутність держави

3.5 Політичні режими

Поняття й типологія політичних режимів

Сутнісні ознаки й проблеми утвердження демократичного політичного режиму

3.6 Політичні партії

Поняття і типологія політичних партій та партійних систем

Роль і функції партій у суспільнополітичному житті

Політичні партії в парламентах і урядах

Становлення багатопартійності в сучасній Україні. Перспектива утворення партійної системи

3.7 Громадські обєднання і рухи

Поняття, права та функції громадських обєднань і рухів

Класифікація громадських обєднань

3.8 Політична еліта і політичне лідерство

Еліти в політиці: поняття та еволюція теорії

Природа, концепції та класифікація політичного лідерства

РОЗДІЛ 4. ПОЛІТИЧНА СВІДОМІСТЬ, КУЛЬТУРА ТА ІДЕОЛОГІЯ

4.1 Політична культура та ідеологія

Сутність політичної культури

Політична свідомість та поведінка в структурі політичної культури

Типи політичної культури

Походження та функції політичної ідеології

4.2 Світові політико-ідеологічні доктрини

Лібералізм і неолібералізм

Консерватизм і неоконсерватизм

Соціалізм і сучасна соціал-демократія

Фашизм і неофашизм

4.3 Політика і мораль

Діалектика взаємовпливу політики і моралі

Політика в морально-етичному вимірі

4.4 Політична етика

Етичне тлумачення політики: наукові критерії та вітчизняна традиція

Політика і мораль в умовах реформування українського суспільства

4.5 Політика і релігія

Релігія як чинник політичного життя суспільства

Держава і церква: основні моделі взаємодії

Державно-церковні відносини в Україні

4.6 Політика і засоби масової інформації

Масова інформація та її поширення в суспільстві

Засоби масової інформації як "четверта влада"

Суспільні функції ЗМІ

Суперечності сучасного розвитку вітчизняних ЗМІ

РОЗДІЛ 5. ПОЛІТИЧНІ ТРАНСФОРМАЦІЇ

5.1 Політичні конфлікти

Теоретичне осмислення і типологія політичних конфліктів

Основні способи врегулювання конфліктних ситуацій

5.2 Політична модернізація

Виникнення і розвиток теорії модернізації

Зміст і основні характеристики політичної модернізації

Модернізаційний процес в Україні: основні проблеми та умови їх вирішення

5.3 Міжнародні відносини і світовий політичний процес

Міжнародні відносини і зовнішньополітична роль держави

Нові тенденції в розвитку міжнародних відносин і світового політичного процесу

Україна у світовому співтоваристві

5.4 Україна в сучасному геополітичному просторі

Україна на тлі глобальних політичних трансформацій

Україна в загальноєвропейському політичному процесі

5.5 Національна безпека і національні інтереси України

Основні виміри національної безпеки України

Національні інтереси України

РОЗДІЛ 6. ПРИКЛАДНА ПОЛІТОЛОГІЯ

6.1 Політичне управління та його соціотехніка

Сутність управління та його роль у суспільнополітичному житті

Політичні рішення і технологія їх реалізації

Способи й засоби підвищення ефективності політичного управління

6.2 Політичні технології

Мистецтво забезпечення необхідного результату в політичній участі та діяльності

Особливості використання індивідуальних та загальних політичних технологій

6.3 Політичний маркетинг

Поняття, функції і види політичного маркетингу

Дослідження політичного ринку. Вивчення громадської думки

Функції опитування громадської думки

Виборча інженерія

Імідж. Політичне рекламування

6.4 Політичний менеджмент

Поняття і функції політичного менеджменту

Функціонування команди і менеджмент виборчої кампанії

Менеджмент правлячої команди

6.5 Політичне прогнозування

Специфіка, підстави й засади політичного прогнозування

Принципи та методи політичного прогнозування

Етапи вироблення прогнозу і критерії його ефективності

КОРОТКИЙ СЛОВНИК ПОЛІТОЛОГІЧНИХ ТЕРМІНІВ

РОЗДІЛ 1. РОЗВИТОК ПОЛІТОЛОГІЇ ВІД НАЙДАВНІШИХ ЧАСІВ ДО СЬОГОДЕННЯ

1.1 Політологія як наука і навчальна дисципліна