Основи інтелектуальної власності - Курс лекций

Поняття „інтелектуальна власність” виникло в процесі тривалої практики юридичного закріплення за визначеними особами їхніх прав на результати інтелектуальної діяльності в сфері науки, виробництва, літератури і мистецтва. Конвенція про заснування Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ), прийнята в Стокгольмі 14 липня 1967 року, передбачає, що інтелектуальна власність має включати права, що стосуються: - літературних, художніх і наукових творів; Ця група обєктів інтелектуальної власності, в свою чергу, поділяється на дві частини - власне обєкти авторського права та твори науки, літератури і мистецтва, і обєкти суміжних з авторськими прав, до яких відносяться права виконавців творів, виробників фонограм і аудіограм, організацій мовлення. Субєктами права інтелектуальної власності є: творець (творці) обєкта права інтелектуальної власності (автор, виконавець, винахідник тощо) та інші особи, яким належать особисті немайнові та (або) майнові права інтелектуальної власності відповідно до діючого законодавства чи договору. Сучасну систему законодавства України про інтелектуальну власність умовно можна представити у вигляді піраміди, вершиною якої є Конституція України, а підґрунтям - загальне законодавство, що містить норми права інтелектуальної власності.У цьому розділі зазначають галузь техніки, до якої належить винахід (корисна модель), а також галузь застосування винаходу (корисної моделі). У цьому розділі наводять дані про відомі заявнику аналоги винаходу (корисної моделі) з виділенням серед них аналога, найбільш близького за сукупністю ознак до винаходу (корисної моделі), (прототипу). Аналог винаходу (корисної моделі) - це засіб того ж призначення, який відомий з джерел, що стали загальнодоступними до дати пріоритету винаходу (корисної моделі) і характеризується сукупністю ознак, подібних до сукупності суттєвих ознак винаходу (корисної моделі). У цьому ж розділі зазначають всі суттєві ознаки, що характеризують винахід (корисну модель), з виділенням ознак, які відрізняють його від прототипу, та з поділом останніх на ознаки, достатні у всіх випадках, на які поширюється обсяг правової охорони, і ознаки, що характеризують винахід (корисну модель) лише в окремих випадках, а саме в конкретних формах виконання чи в особливих умовах його використання. До залежного пункту формули винаходу (корисної моделі) включають суттєві ознаки, що уточнюють сукупність ознак, зазначену у незалежному пункті формули винаходу, у тому числі шляхом розвитку чи уточнення окремих ознак цієї сукупності, та необхідні лише в окремих випадках, у конкретних формах виконання винаходу або при особливих умовах його використання [8].Саме на цьому етапі обєкт інтелектуальної власності приносить право власнику прибуток чи іншу користь, власне те, заради чого він і був створений. Знайшовши факт порушення своїх прав, грн._ власник повинен, у першу чергу, звернутися до конкурента, указавши йому на наявність своїх прав. Власник прав на ОІВ має право вимагати від порушника: - визнання прав власника; Відповідно до вимог частини ІІІ Угоди TRIPS „Захист прав інтелектуальної власності”, країни-учасниці зобовязуються забезпечити на своїй території дію таких процедур, які дозволяють здійснювати заходи, що запобігають порушенню законодавства у сфері охорони інтелектуальної власності і їх недопущення. Право на використання ОІВ стає товаром, якщо йому штучно додати властивість рідкості, тобто закріпити це право за визначеною особою (правоволодільцем) і заборонити його використання будь-ким іншим без санкції правоволодільця.

Зміст авторського договору повинен відповідати загальним положенням цивільного права щодо змісту договору.